Перейти к основному содержанию

Прокуратура проти Київради: у суді знов оскаржують скандальний ДПТ “Дегтярівки-Сирця”

27.01.2023
Опубликовано в Власть

Столична прокуратура не полишає спроб оскаржити в судовому порядку Детальний план території (ДПТ) частини житлових масивів Сирець і Дегтярівка, який Київрада зі скандалами затвердила ще в 2017 році. Правоохоронці протягом чотирьох років наполягають на тому, що міська влада, погоджуючи вказаний документ, фактично змінила положення Генерального плану столиці, а не уточнила його, як це має бути згідно з діючим законодавством. Зокрема мова йде про легалізацію будівництва житла у промзонах і комунально-складських територіях. Вимоги прокуратури підтримує й громадськість Києва. Серед іншого, активісти вказують на неврахування при розробці цього документа статусу природно-заповідного фонду парку “Нивки”, відсутність у даному плані двох важливих розділів, а також на маніпуляції з площею ДПТ. Наразі правоохоронці вже програли у двох судових інстанціях, але нещодавно касаційний суд відправив цю справу на розгляд “по новому колу”.

Як стало відомо , найближчим часом має відбутися судовий розгляд справи №826/3497/18 щодо скасування рішення Київради №1005/4012 від 20 грудня 2017 року “Про затвердження ДПТ в межах просп. Перемоги, вул. Лагерної, Авіаконструктора Сікорського, залізничних колій, вул. Тимофія Шамрила, Дорогожицької, Олени Теліги, Олександра Довженка”.

Підписуйтесь на “КиївВладу”

Позивачем у даному провадженні виступає Київська міська прокуратура, відповідачем – столична міськрада. Раніше правоохоронці не мали значних успіхів у цій справі. Так, 29 січня 2020 року Окружний адмінсуд Києва (ОАСК) відмовив їм у задоволенні позову, а 16 вересня того ж року Шостий апеляційний адмінсуд відмовив прокуратурі в задоволенні апеляційної скарги та залишив вказане рішення ОАСК без змін. Втім, 28 листопада 2022 року Касаційний адмінсуд за результатами розгляду касаційної скарги правоохоронців відправив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. 

6 грудня 2022 року ОАСК знову прийняв цю справу до свого провадження, але вже 15 грудня вказаний суд припинив відправляти правосуддя – саме того дня набув чинності прийнятий Верховною Радою Закон України №2825-ІХ від 13 грудня 2022 року про ліквідацію Окружного адмінсуду Києва. Згідно зі вказаним Законом, замість нього має бути створений новий суд – Київський міський окружний адміністративний суд (КМОАС). При цьому, у парламенті передбачили, що до створення і початку роботи нового суду всі незакінчені справи ОАСК та нові позови має розглядати Київський окружний адміністративний суд (нині діючий обласний адмінсуд. – ). 

Що не так з цим ДПТ

12 листопада 2013 року Київрада рішенням №518/10006 затвердила міську програму створення (оновлення) містобудівної документації у Києві. Цей документ містив перелік ДПТ, які столична влада планувала розробити і погодити у період до 2017 року. Одним із детальних планів, які керівництво планувало затвердити, був і ДПТ в межах просп. Перемоги, вул. Лагерної, Авіаконструктора Сікорського, залізничних колій, вул. Тимофія Шамрила, Дорогожицької, Олени Теліги, Олександра Довженка.

Як зазначено в матеріалах вищезгаданої судової справи, 17 грудня 2015 року на виконання вказаного рішення Київради між Департаментом містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) та Дочірнім підприємством “Інститут Київгенплан” було укладено договір на розробку вищезгаданого ДПТ. Інвестором розробки виступило державне підприємство “Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв” (дирекція).

На початку 2017 року даний ДПТ вже було розроблено, після чого документ було направлено на попереднє погодження до КМДА і Київради. Трохи пізніше, у тому ж році, столична влада розпочала процес збору зауважень і пропозицій до цього детального плану з боку громадськості. Як виявилося у подальшому, чимало киян були незгодні з рядом пунктів запропонованого до затвердження документа.

Так, помічник нардепа минулого VIII скликання Ігоря Луценка Сергій Дюжев звернув увагу столичної влади на те, що категорично неприпустимим є заплановане в рамках ДПТ розташування багатоповерхового паркінгу біля вул. Лагерна, адже це територія природно-заповідного фонду – парку "Нивки-Східні". У свою чергу, власники гаражів у гаражно-будівельному кооперативі (ГБК) "Троянда" висловили заперечення проти забудови цього кооперативу багатоповерховими будинками, запроєктованої цим ДПТ. Таку незгоду вони пояснили порушенням своїх прав як власників приватизованих гаражів. 

Також декілька громадських активістів висловили думку, що цей ДПТ "узаконює" незаконні забудови (зокрема мова йшла про житлові комплекси "Шевченківський квартал" і "Молодіжна ініціатива"), які, цитуємо, “побудовані з перевищенням висотності, що призводить до просідання грунтів на схилах”. 

Читайте: Нацполиция передала в суд дело о нанесении застройщиками в Киеве 60 млн гривен убытков та Депутат Бродский просит у Кличко 2 млн долларов на подключение к воде дипмиссии США и жильцов окрестных домов

Крім того, деякі кияни виступили проти прокладання дороги через існуючий пішохідний міст Сирецького парку з облаштуванням дитячої залізничної колії, зокрема – через те, що це буде втручанням в паркову зону. Серед іншого, громадськість мала претензії і до запропонованої столичною владою процедури затвердження цього ДПТ. Зокрема, звернувши увагу на те, що керівництво міста навіть не оприлюднило текстову частину даного документа.

Матеріали проєкта рішення про затвердження цього ДПТ свідчать, що столична влада погодилася з деякими зауваженнями. Зокрема було вирішено "перенести" згаданий вище “проєктний” паркінг з парку "Нивки-Східні" на протилежний бік – у промзону на вул. Дегтярівській, 51. Разом з тим, зауваження стосовно дороги в районі Сирецького парку не було враховане, адже, мовляв, ця проїзна частина намічена в межах існуючих червоних ліній та є обов'язковою для вирішення транспортного забезпечення даної місцевості.

Читайте: Скандальный проект ДПТ Дегтяревки готов к выносу на горсовет

Після проведення процедури громадських слухань та отримання попередніх погоджень  з боку чиновників КМДА і депутатів Київради вказаний ДПТ було затверджено остаточно – це сталося 20 грудня 2017 року.

Згідно із рішенням №1005/4012 про затвердження цього ДПТ, до вказаного детального плану увійшла територія загальною площею 199 га. Відповідно до даного ДПТ, столична влада вирішила збільшити територію житлових кварталів та мікрорайонів в його межах з 68,25 га до 85,55 га (на етапі протягом 20 років) за рахунок територій вулиць та доріг та за рахунок т.зв. "інших територій". Завдяки цьому загальна площа квартир у даній місцевості протягом двадцяти років має зрости з 633,8 тис. кв.м. о 1,07 млн кв.м, чисельність населення має збільшитися з 30,2 тис. чоловік до 39,6 тис. чоловік, а щільність населення – з 432 чоловік на 1 га до 453 чоловік на 1 га.

Також, серед іншого, ДПТ було теоретично передбачено збільшення кількості машиномісць у гаражах і паркінгах протягом двадцяти років з 3 тис. до 9,2 тис., збільшення місць у дитячих садках з 865 до 1395, збільшення місць у школах з 3 тис. до 4,3 тис., збільшення кількості відвідувачів в поліклініках за одну зміну з 870 чоловік до 970 чоловік тощо.

Читайте: Киевсовет утвердил скандальный ДТП Дегтяревки

Через два місяці, у лютому 2018 року,  за оскарження цього ДПТ взялася столична прокуратура, яка звернулася до ОАСК зі згаданим вище позовом. 

Так, у прокуратурі вказали на те, що, столична влада, затверджуючи цей ДПТ, фактично змінила положення Генерального плану міста, а не уточнила його, що суперечить діючому законодавству. Зокрема правоохоронці звернули увагу судів на те, що, згідно з Генпланом Києва, частина ділянок, які увійшли до оскаржуваного ДПТ, за функціональним призначенням належать до території промисловості та комунально-складських, але детальним планом було передбачено, що вони можуть використовуватися для будівництва багатоповерхових житлових будинків, а також громадських будівель та споруд.

До розгляду цієї справи в якості третіх осіб на стороні прокуратури вступили більше десятка фізичних та юридичних осіб (серед останніх – ГБК “Троянда”). Деякі з них були дійсно активними та надали служителям Феміди чимало аргументів на підтримку позиції правоохоронців.

Так, одна із третіх осіб під час судового розгляду справи повідомила суддям про певні маніпуляції з площею цього ДПТ. Вона вказала на те, що згаданим вище рішенням Київради №518/10006 від 13 листопада 2013 року було передбачено розробку ДПТ на площі 173 га, але кінцевий результат суттєво відрізнявся від запланованого. З'ясувалося, що при цьому столична влада “розписала” завдання на розробку цього ДПТ площею 215 га, проте частина графічних матеріалів ДПТ була розроблена для площі 240 га, а текстова частина детального плану взагалі стосувалася площі 387,29 га. На цьому розходження не закінчилися, адже у підсумку ДПТ було затверджено для площі 199 га. На переконання цієї третьої особи, у зв'язку з вищенаведеним фактами столична влада повинна була би внести зміни до рішення Київради №518/10006 від 13 листопада 2013 року в частині проєктної площі ДПТ, але цього зроблено не було.

Крім того, ця ж третя особа звернула увагу служителів Феміди на порушення оскарженим рішенням низки державних будівельних і державних санітарних норм, а також на факт неврахування при розробці цього ДПТ статусу природно-заповідного фонду парку “Нивки”, який знаходиться на цій території. Також в межах цього ДПТ виявлено 55 земельних ділянок загальною площею 37,5 га (16% від загальної площі території), функціональне призначення яких не відповідає чинному Генеральному плану Києва, що суперечить нормам Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

Інша третя особа при розгляді справи повідомила служителям Феміди про те, що оскаржуваний ДПТ, всупереч вимогам Державних будівельних норм (ДБН), навіть не містить обов'язкових розділів “Комплексний благоустрій та озеленення території” та “Містобудівні умови і обмеження”.

Врешті-решт, не в останню чергу завдяки активності третіх осіб дана справа була відправлена на новий розгляд – у касаційному суді звернули увагу на те, що служителі Феміди перших двох інстанцій не дослідили усі зібрані по цьому провадженню докази.

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

 Подписаться

Зазначимо, в рамках реалізації цього ДПТ у столиці може бути побудовано відразу декілька масштабних житлових об'єктів. Серед найбільш скандальних –  багатофункціональний висотний комплекс “50Avenue” на просп. Перемоги, 50-А (має складатися з двох “веж” заввишки 34 та 48 поверхів), проти зведення якого активно виступає громадськість та окремі депутати Київради. Будівництво цього комплексу заплановане на ділянці, яка в Генплані Києва за функціональним призначенням обліковувалася як “територія зелених насаджень загального користування” і яка у вказаному детальному плані позначена як “територія громадських будівель та споруд”. 

Читайте: Забудовники скандального “50Avenue” на просп. Перемоги не полишають спроб узаконити свій проєкт

Скандальна системність

Як неодноразово повідомляла , затвердження і реалізація столичною владою ДПТ майже завжди супроводжується скандалами. Експерти з містобудування і громадські активісти неодноразово вказували на те, що керівництво міста порушує процедуру розробки цих документів та відверто ігнорує вимоги Генерального плану Києва, зокрема – легалізуючи “ущільнюючу” забудову Києва: коли, наприклад, детальними планами передбачається будівництво багатоповерхівок на промислових та інших “нежитлових” територіях, але при цьому не враховуються вимоги Генплана стосовно достатньої кількості місць у дитячих садках, школах, лікарнях тощо. 

Читайте: Плод больного воображения: Киевсовет утвердил еще один “уплотняющий” ДПТ Печерска

Столична громадськість нерідко намагається оскаржити Детальні плани територій в судовому порядку, але найчастіше не має успіхів у відповідних справах.

Серед подібних прикладів – затверджений у червні 2021 року ДПТ частини Мінського масиву столиці, відповідно до якого землі сільськогосподарського призначення були переведені в територію багатоповерхової житлової забудови та реалізація якого може спричинити колапс соціальної інфраструктури у північній частині Оболонського району. Наразі ініціатор справи щодо скасування рішення про затвердження вказаного ДПТ, столичний юрист Олександр Кучерявий, не зміг добитися оскарження даного детального плану. Але у нього ще є шанс на розгляд цієї справи в суді касаційної інстанції.

Читайте: Колапс на Мінському: адмінсуд відмовився скасовувати скандальний ДПТ спального масиву Києва

Крім того, наразі в судах розглядаються відразу дві справи щодо оскарження ДПТ північної частини Оболонського району, який було затверджено у серпні 2021 року. На думку багатьох активістів та представників столичного політикуму, реалізація вказаного ДПТ може призвести до значного посилення навантаження на транспортну  та соціальну інфраструктуру Оболонського району та навіть руйнації окремих будівель. Незважаючи на усі скандали навколо даного документу, столична влада активно сприяє потенційним забудовникам у його реалізації – зокрема, нещодавно КМДА запропонувала Київраді змінити цільове призначення ділянки на просп. Оболонському, 52 (впритул до станції метро “Героїв Дніпра” і ринку “Оболонь”), дозволивши орендарю цієї землі – ТОВ “Форца Груп” – побудувати на ній 23-поверховий житлово-офісний комплекс на місці колишнього магазину будматеріалів.

Читайте: Біля станції метро “Героїв Дніпра” побудують черговий висотний ЖК

Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов (на колажі). Роботу згаданого департаменту з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич.