Мери міст, керівники громад і архітектори виступили проти містобудівного закону керівниці "Слуги народу" Шуляк. Чому президента просять ветувати закон про реформу будівництва?

Про це йдеться у статті Цензор.нет.

13 грудня нардепи у другому читанні прийняли скандальний законопроєкт № 5655 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності".

Проти прийняття закону виступили голови громад, міст та сіл, адже він позбавляє місцеву владу можливості впливати на незаконні забудови. Водночас забудовники не будуть відповідати за самовільну забудову.

Натомість цей закон значно розширює повноваження новоствореного Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, яке очолив віце-прем'єр Олександр Кубраков, який товаришує з автором законопроєкту, головою фракції "Слуга народу" Олена Шуляк.

Цей документ, який прописує процес отримання дозвільної документації для будівництва, напередодні фінального голосування отримав негативну характеристику від Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та був перекроєний понад двома тисячами правок.

Як отримати МУО?

Першим етапом для реалізації будь-якого проєкту з будівництва в Україні є отримання забудовником містобудівних умов та обмежень (МУО) на земельну ділянку під забудову.

МУО - документ, що містить комплекс вимог до проєктування і будівництва конкретної ділянки щодо поверховості та щільності забудови, її меж, благоустрою тощо.

У 2021 році НАЗК опублікувало "Стратегічний аналіз корупційних ризиків у процедурі видачі МУО забудови земельної ділянки". В цьому документі йшлося про те, що отримання МУО в Україні "характеризується значними корупційними проявами". Замовники документу систематично стикаються зі штучними бар’єрами, які створюють відповідальні чиновники для отримання хабарів.

"Основний закон, який регулює надання або відмову в наданні МУО, (ред. Закон про регулювання містобудівної діяльності) містить низку прогалин, суперечностей та колізій, існування яких призводить до того, що посадові особи уповноважених органів містобудування мають змогу відмовляти у наданні МУО з необґрунтованих причин, затягувати видачу МУО або маніпулювати з набором обмежень, які повинні діяти для забудови конкретної земельної ділянки", - йдеться в аналізі НАЗК.

Попри те, що послуга з надання МУО безкоштовна, хабарництво на їх видачі призвело до формування окремого ринку приватних компаній, які надають "допомогу з отримання містобудівних умов та обмежень".

Тобто виступають посередниками між заявниками та чиновниками, що за хабар гарантують безперешкодне отримання МУО.

"Посередники" сплачують хабарі відповідальній посадовій особі, йдеться в аналізі НАЗК, яка у непоодиноких випадках співпрацює з такими компаніями на постійній основі.

У червні 2021 року нардеп від "Слуги народу" Олена Шуляк зареєструвала проєкт реформування містобудівної діяльності, що передусім мав на меті подолання існуючої в галузі корупції.

У липні 2021 року проєкт Шуляк був схвалений Верховною Радою у першому читанні, 13-го грудня був проголосований вдруге.

В інтерв'ю Цензор.НЕТ голова НАЗК Олександр Новіков зазначив, що висновок антикорупційної експертизи на законопроєкт 5655 готували понад рік тому, а текст до другого читання був надісланий комітетом лише два тижні тому.

"Ми його проаналізували, встановили, що більшість наших зауважень були враховані, й норми, які могли створити корупцію, були приведені у відповідність до наших рекомендацій. Але з’явилися нові слабкі місця цього закону, ми їх ідентифікували й надіслали коментарі з пропозиціями до комітету. Після цього ці зауваження були зняті в доопрацьованій редакції цього законопроєкту з урахуванням наших зауважень. Для прикладу — самовільним будівництвом у проєкті до другого читання — й очевидно, що це був величезний корупційний ризик — не вважалося порушення містобудівної документації", - розповідає він.

Новіков сподівається, що в процесі доопрацювання законопроєкту не з’явились нові норми, які можуть становити корупційні ризики.

"Містобудування і розподіл земельних ресурсів — це, за результатами наших опитувань, одна з найбільш корумпованих сфер суспільних відносин", - пояснює керівник НАЗК.

Що передбачає проєкт 5655?

Передусім ліквідацію основних функцій контролю за будівництвом у Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) та відповідних управлінь у місцевих органів самоврядування. Тепер цей контроль можуть здійснювати приватні інспектуючі компанії.

Такі компанії цілком можуть бути афілійовані із забудовниками, яким видаватимуть дозвільні документи. Що перетворює сам процес контролю за додержанням будівельних норм на формальність.

Контролювати такі "кишенькові" інспекції буде новостворене Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, що нещодавно очолив віце-прем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков.

Тобто законопроєкт Шуляк позбавляє частини повноважень місцеву владу та Державну інспекцію архітектури та містобудування (ДІАМ, колишнє ДАБІ).

Натомість частина повноважень з нагляду і контролю передаються приватним організаціям та Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури, яке очолив Кубраков, давній товариш Шуляк.

Перед потраплянням у політику вони разом працювали в грантовій організації BRDO.

Шуляк там була керівником напрямку "будівництво", яким вода опікується у Верховній Раді. Кубраков та Шуляк мають дружні стосунки. Тому на новій посаді Кубраков зможе без перешкод контролювати всі процеси Великого Будівництва і тих, хто його зебезпечує, перевіряє та контролює.

Всі повноваження – міністру з відновлення

Як зазначає експерт з містобудування Георгій Могильний, хоч проєкт Шуляк і презентується, як той, що впроваджує децентралізацію, в ньому, навпаки, повноваження концентруються у керівництва міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури.

До відомства Кубракова відходять повноваження ДІАМ щодо нагляду за діяльністю проектних та експертних організацій, авторського та технічного нагляду.

Також міністерство зосереджує контроль за майбутньою "Великою відбудовою" України, розпорядженням коштів на відбудову і визначенням пріоритетів їх витрат, затвердженням нормативної бази в будівництві.

"Один орган формує та одночасно реалізує державну політику, (…) наділяється надмірними зарегульованими повноваженнями, що створює значні корупційні ризики", - вважає експерт.

Будівельна амністія

Одним з головних недоліків проєкту є те, що він не передбачає усунення згодом порушень під час будівництва.

Для вирішення конфліктів забудовників із наглядовими органами створюється Містобудівна палата.

Порядок Державного містобудівного нагляду містить лише покарання винних чиновників/проєктантів/експертів, проте механізмів для усунення виявлених порушень у будові там не існує.

Таким чином для забудовників створюються вкрай вигідні умови: вони можуть безболісно для себе отримувати дозволи на будівництво із різноманітними порушеннями.

В цілому це стимулюватиме зростання нелегальних новобудов, з сумнівним додержанням норм.

Водночас громадяни зможуть звертатися зі скаргами на незаконне будівництво виключно до органів місцевого самоврядування, до мерії свого міста, що за новим законом втратили свої повноваження.

Як зазначив мер Львова Андрій Садовий, представники міської ради навіть не матимуть права потрапити на територію, де відбувається будівництво.

А приватні контролери мають повне право не відповідати на звернення невдоволених осіб.

На своїй сторінці у фейсбуці мер Дніпра Борис Філатов висловив негативне ставлення до проєкту Шуляк. Він написав, що в основу документу закладена "величезна та цинічна брехня, смердючі бабки забудовників та бажання наплювати на місцеве самоврядування".

"Асоціація міст України, як найбільша асоціація органів місцевого самоврядування, чітко висловила свою позицію: не можна допустити ухвалення цього документа у тій редакції, яка існує наразі. І на це є низка вагомих причин", - йдеться в заяві асоціації.

Зокрема, як зазначають в АМУ, законопроєкт №5655:

- створює умови для монопольного централізованого допуску будівельників на ринок, буде дозволено створити приватний орган контролю містобудівної діяльності без жодного впливу держави чи місцевого самоврядування;

− контроль і нагляд місцевого самоврядування знищуються шляхом заміни їх на моніторинг, який включає в себе лише спостерігання за самовільним будівництвом;

− вводиться будівельна амністія та відшкодування вартості будівництва самовільним забудовникам з місцевого бюджету;

− порушуються права власників земельних ділянок, адже відповідальності за самовільне будівництво не буде;

− ліквідовується можливість громадськості контролювати законність забудови та впливати на незаконні будівництва.

Не голосувати за законопроєкт також закликало Міністерство культури та інформаційної політики, мотивуючи це тим, що його реалізація призведе до знищення культурної спадщини.

Водночас проєкт публічно підтримала Торгово-промислова палата України та Всеукраїнська аграрна рада.

Для остаточної трансформації законопроєкту у закон йому бракує лише підпису президента.

Ще непередодні другого голосування у Верховній Раді 12 грудня була зареєстрована на сайті президента петиція накласти вето на проєкт закону Шуляк.

Вона досить швидко набрала більше ніж 37,3 тис. підписів з необхідних 25 тисяч і має бути розглянута Володимиром Зеленським.

«Аргумент»