Одним із аргументів, який неодноразово наводять на підтвердження масштабної контрабанди товарів, є перевищення вартості іноземного експорту над вартістю відповідного українського імпорту з окремими країнами.

В умовах блокування кордону фокус уваги зосередився на українсько-польських торговельних відносинах, тож і хибні уявлення про незаконний перетин кордону товарами у більшій мірі зараз будуються навколо обсягів взаємної торгівлі з цією суміжною країною.

Так, за даними Європейського статистичного агентства ЄвроСтат, протягом 2023 року польський експорт товарів до України становив у перерахунку 12,3 млрд дол США. Водночас за офіційними даними Державної митної служби України – імпорт товарів з Польщі становив 6,6 млрд дол США. Маємо різницю у понад 5 млрд дол США, яку іноді можуть оголошувати "контрабандою" або "чорним" чи "сірим" імпортом.

Примітно, що ситуація аналогічна з усіма країнами ЄС, які межують з Україною: з Румунією (експорт — 2,7 млрд дол США, імпорт — 1,6 млрд дол США), Словаччиною (експорт — 2,0 млрд дол США, імпорт — 1,8 млрд дол США) та Угорщиною (експорт — 3,2 млрд дол США, імпорт — 1,6 млрд дол США).

Розбіжність має і зворотну сторону медалі

При цьому, чомусь ніхто не згадує про інші країни, які входять до Європейського митного союзу, та які протягом усіх останніх років стабільно показують обсяги експорту до України менші, ніж відповідні їм обсяги українського імпорту.

Так, за аналогічними даними ЄвроСтату за 2023 рік, такими країнами є:

Італія – експорт до України становив 1,8 млрд дол США, а імпорт України з Італії – 2,3 млрд дол США;

Франція – експорт до України становив 1,2 млрд дол США, а імпорт України з Франції – 1,8 млрд дол США;

Болгарія – експорт до України становив 1,0 млрд дол США, а імпорт України з Болгарії – 2,2 млрд дол США;

Греція – експорт до України становив 0,9 млрд дол США, а імпорт України з Греції – 1,4 млрд дол США;

Подібна ситуація і з Іспанією, Бельгією, Португалією, Ірландією, Люксембургом, Мальтою, Швецією, де обсяги взаємної торгівлі дещо менші.

Дані експорту включають товари як вітчизняного, так і іноземного походження, а дані імпорту формуються виключно за країною виробництва товарів

Повертаючись до Польщі, протягом 2023 року, за даними митної статистики України, з території Польщі до України "за країною відправлення" експортовано товарів на суму 13,7 млрд дол США, що вже корелює з даними ЄвроСтату, у тому числі за вагою (6,6 млн тонн експорту Польщі відносно 6,7 млн тонн імпорту України з території Польщі).

З них товари походженням з Польщі склали лише 2,7 млрд дол США. Ще 3,7 млрд дол США – товари, де задекларована країна походження ЄС або країна походження "невідома". Саме ці товари за міжнародно прийнятою методологією рахуються статистичним імпортом України з Польщі.

Додатково протягом 2023 року з території Польщі до України експортували товарів походженням з інших країн ЄС на суму 2,6 млрд дол США та на суму 4,7 млрд дол США – походженням з третіх країн, які в імпорті України враховані за своїми країнами походження.

Тож головним чином розгадка розбіжності полягає у тому, що за методологією статистичний експорт складається з експорту товарів власного походження та реекспорту товарів, походженням з третіх країн.

Наприклад, при експорті товарів з Польщі до України враховуються відправлення товарів з Польщі незалежно від того, яка країна походження задекларована (Польща, Китай, Німеччина, тощо).

При цьому дані імпорту формуються за країною походження (виробництва) товарів, а не за країною відправлення. Тобто товар походженням з Китаю, але відправлений зі складу в Польщі, обліковується в Україні як товар з Китаю.

На сьогодні електронні сервіси дозволяють підприємцю, наприклад, із Франції, не виходячи зі свого офісу, оформити експорт товару до України в Польщі, практично на кордоні. При цьому, в ЄС зазначений товар буде враховано, як експорт з Польщі до України – за місцем оформлення митної декларації, а в Україні він рахується імпортом з Франції за країною походження товару.

Інші об’єктивні причини розбіжностей у статистиці

Ще однією з причин розбіжностей у даних митної статистики є різні валюти, в яких формуються дані. У країнах ЄС – це євро, в Україні- долар США. Різниця у перерахунку валют суттєво впливає на статистичні показники.

Не менш важливим фактором невідповідностей є значні обсяги гуманітарної допомоги, що прямує в Україну. У країнах ЄС, зокрема і в Польщі, гуманітарний вантаж часто оформлюється шляхом подання митної декларації на експорт в Україну. А в Україні — шляхом подання спрощеної митної декларації, яка навіть не передбачає внесення відомостей про чітку номенклатуру товарів і їх вартість, а тому не враховується у статистичних даних щодо імпорту товарів з "країн-донорів" — тієї ж Польщі чи країн Прибалтійського регіону.

Тож ніякої "кричущої" розбіжності даних митної статистики України та Польщі немає. Є необізнаність у цих питаннях.

А загалом, міждержавне порівняння даних митної статистики взаємної торгівлі та встановлення причин розбіжностей між ними – це цілий комплекс заходів, який потребує значних витрат часу кваліфікованих спеціалістів. Тому лише обмежена кількість митниць країн світу проводили такий співставний аналіз даних.

Місце контрабанди у невідповідності даних митної статистики

Кількість виявлених митниками спроб незаконного переміщення товарів по обидва боки кордону не залишає сумнівів у наявності контрабандних потоків.

У необхідності комплексного підходу до протидії "товарній контрабанді" Державна митна служба України невпинно переконує митні органи країн-членів ЄС. Ставку робимо на обмін попередньою митною інформацією. Адже отримання в режимі онлайн інформації про вантажі та транспортні засоби, які пройшли митне оформлення у країні виїзду і прямують в Україну, має неабияке значення для аналізу ризиків і протидії митним правопорушенням.

Наразі не спостерігаємо значного прогресу у прийнятті системного рішення на рівні Європейської комісії щодо налагодження такого обміну на постійній основі. Поряд із тим, за участі проектів Єврокомісії у 2023 році вдалося реалізувати пілотний проект по обміну попередньою митною інформацією з Румунією.

Крім того, відчуваємо стриманий оптимізм щодо налагодження вже найближчим часом такого обміну з Польщею. Про створення інструментарію для цього говорили під час нещодавньої зустрічі митних адміністрацій України та Польщі.

Водночас слід зазначити, що економічним підґрунтям незаконного переміщення товарів, у більшості випадків, є можливість продажу такої продукції на внутрішньому ринку країни дешевше, ніж тієї, що ввезена законним шляхом. Отже саме ефективний контроль за легальністю походження та рухом товарів на внутрішньому ринку є тим шляхом, який призведе до втрати економічної доцільності контрабанди товарів.

У цьому напрямку працює спеціально створена робоча група митниці та податкової, здійснюючи моніторинг фінансово-господарських операцій платників податків та оцінюючи їх податкові ризики. Такі комплексні заходи спрямовані на недопущення мінімізації податкових зобов’язань всередині країни, у тому числі при реалізації імпортних товарів.

Сергій Звягінцев, в.о. Голови Державної митної служби України