Перейти к основному содержанию

«Будуть теракти»: Росія готується до чергових незаконних виборів в окупації

23.01.2024
Опубликовано в Власть

В окупації планують виявляти нелояльне до РФ населення під час проведення незаконних президентських виборів – депутат Лишенко

Як російська влада готується проводити на тимчасово окупованих територіях України свої президентські вибори? Ці вибори є назаконними з точки зору міжнародного права і українського законодавства. Який тиск здійснює окупаційна російська влада на громадян України, які живуть на окупованих територіях? Які загрози виникають? І якими можуть бути наслідки? Про це розповідають «Новини Приазовʼя».

  • Російська Рада Федерації на засіданні 7 грудня призначила дату президентських виборів у РФ. Цим днем обрали 17 березня 2024 року. Дата голосування визначається федеральним законом, але розпорядження сенаторів дає формальний старт передвиборчої кампанії.
  • У рамках підготовки цих російських виборів, на окуповані території України вже почали завозити так званих агітаторів. Про це у своєму телеграм-каналі повідомив міський голова Мелітополя Іван Федоров. За його інформацією, з Росії до Мелітополя завезли вісім автобусів так званих організаторів нелегітимних виборів. Їх розселили у незаконно відібраних приміщеннях, а збори проводять у будівлі райдержадміністрації.
  • В рамках підготовки до незаконних виборів на захоплених територіях Луганської області російська окупаційна влада провела так званий єдиний день підписів на підтримку чинного президента Росії Володимира Путіна, повідомляють у Центрі національного спротиву.
  • Під час заходу російська влада збирала працівників бюджетних установ біля пунктів збору підписів, аби показати підтримку окупації з боку більшості населення регіону. Підписи збирали так звані волонтери, яких організатори привезли з РФ, повідомляє підпілля. Про подібні збори підписів за Путіна відомо й у тимчасово окупованому Скадовську, повідомляється у телеграм-каналі радника мера Маріуполя Петра Андрющенка. За поставлений підпис, людям обіцяють виплачувати грошову винагороду, йдеться в дописі.
  • У Міністерстві закордонних справ України плани Росії провести вибори президента на окупованих територіях України назвали незаконними. А Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію із закликом до держав-членів організації «визнати Путіна нелегітимним після закінчення його нинішнього президентського терміну».

«Спроба виявити нелояльних»

На тимчасово окупованій частині Запорізької області, російська влада намагається створити ілюзію участі цих територій у загальноросійському політичному процесі. Такою думкою в коментарі «Новинам Приазов’я» поділився депутат Запорізької обласної ради Сергій Лишенко.

Він зазначив, що в рамках підготовки до цих нелегітимних на окупованих теренах виборів окупаційна влада намагається виявити людей, які нелояльні щодо політики Росії.

Сергій Лишенко

Сергій Лишенко

Будуть виявляти, хто прийшов із тих, хто живе, в окупації а хто не прийшов і не показав свою лояльність

Сергій Лишенко

«Очікується контроль по явках на дільницю. Будуть складені, умовно кажучи, реальні списки виборців, тобто тих виборців, які постійно проживають на окупованій території й будуть виявляти, хто прийшов із тих, хто живе, а хто не прийшов і відповідно не показав свою лояльність до влади, не проголосував. Ну і зокрема буде зрозуміло по реальних результатах на дільницях, які також мають зафіксувати окремо, щоб зрозуміти, який є реальний рівень підтримки на цій території, і скільки людей готові, майже відкрито, заявляти свою непідтримку РФ, проголосувавши проти Путіна. Це те, чого люди бояться», – сказав він.

За словами Лишенка, збір підписів на підтримку чинного президента Росії, який вже зараз проводить окупаційна влада, є елементом російської пропаганди.

«Якщо людину зненацька застали на вулиці, сказали підписуй, то, скоріш за все, вона підпише. А ось чи прийде вона до виборчої дільниці, і які потім будуть результати на цих дільницях, ось це вже буде потім показувати реальний рівень лояльності. Бо, якщо в умовному селі проживає 50 людей, а з тих 50 людей зібрали 45 підписів, а на виборчу дільницю прийшли 25, і з них тільки 22 проголосували за Путіна, то зрозуміло, що ні про яку тотальну підтримку мови бути не може. Так, звичайно, в протоколі намалюють, що проголосувало 49, з яких 48 – за Путіна. Але в реальності всі будуть розуміти, що підтримка набагато нижча і на цій території проживає щонайменше половина села не підтримує окупаційну владу», – пояснив політик.

Нищення українських паспортів

Жителів окупованих територій, які не отримали російський паспорт, з кожним днем стає все менше, розповідає Лишенко. А у процесі проведення незаконних виборів, є загроза знищення окупаційною владою й українських паспортів, додає він.

«Були чутки, що будуть знищуватися паспорти України, якщо люди прийдуть з ними голосувати на виборчу дільницю. Але час покаже, які дії будуть вживатися. Паспорт не отримують ті, хто мають: альтернативні джерела доходів або накопичені кошти, яких достатньо для проживання, що дуже рідко. Частіше це якісь альтернативні джерела доходів, незалежні від бюджетних чи напівофіційних структур. Якщо людина, умовно кажучи, вирощує городину і її продає, то певний час вона могла і може продовжувати не отримувати російський паспорт», – каже депутат.

З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може незалежно перевірити озвучені дані.

«Легітимізувати процес окупації»

Окупаційна влада Маріуполя намагається створити у місті видимість масовості процесу, розповів «Новинам Приазовʼя» депутат Маріупольської міської ради Дмитро Забавін. За його даними, в мобільних пунктах, де збирають підписи на підтримку Путіна, переважно безлюдно.

«Тому вони навіть пішли таким шляхом, щоб збирати підписи й встановлювати ці мобільні намети в супермаркетах. Для того, щоб зловити хоч якихось випадкових людей, які прийшли за покупками і відповідно там змушують ставити підписи. Але це випадкові люди», – каже депутат.

Дмитро Забавін

Дмитро Забавін

На думку Забавіна, російська влада показує процес підготовки до цих виборів, аби легітимізувати процес окупації українських територій для жителів Росії.

«Закріпити уяву всього населення РФ, що ось нові регіони й там відбувається теж голосування. Тобто мета – виключно спроба внутрішньої легітимізації цього процесу. А для всього світу це навіть не вибори навіть не псевдовибори, це ще один злочин з боку окупантів», – наголосив він.

Про «загрозу терактів»

Політолог з Херсона Дементій Білий, аналізуючи публічні заяви російських окупаційних посадовців, зазначає, що в рамках підготовки до голосування у російській риториці з’явилися тези про «загрозу терактів». Політолог пояснив «Новинам Приазовʼя», чим це може бути небезпечно для українського населення в окупації.

Якщо російські пропагандисти говорять, що теракти будуть, то вони будуть

Дементій Білий

«Елла Панфілова – голова їхньої (російського) ЦВК, заявляла про можливі теракти, що вони готуються до безпекових питань, щоб не було терактів під час виборів президента на тимчасово окупованих територіях. Зараз проводяться «навчання з незалежними спостерігачами», які будуть там організовувати спостереження на так званих виборах. І чого навчають їх? Навчають, як надавати першу медичну допомогу. Тобто йде такий пропагандистський меседж, що під час голосування будуть теракти. Я думаю, якщо російські пропагандисти говорять, що теракти будуть, то вони будуть. І це важлива загроза фізичній безпеці, нашим громадянам, які знаходяться на окупованій території», – зауважив він.

Дементій Білий

Дементій Білий

За словами політолога, зараз окупаційна влада робить все можливе, щоб спростити процедури голосування на окупованих територіях та показати масовість незаконних виборів.

«Цей збір підписів відбувається під телекамери, відеокамери, фотографують людей, які підписуються за Володимира Путіна, щоб голосували. Але, коли ми вивчаємо масив фотографій, ми бачимо, що насправді людей, які підписуються, мало, їх намагаються залучити в магазинах, на ринках. І це досить невеличкий натовп. Але все одно йде масована телевізійна пропаганда», – каже херсонець.

Білий зазначає, що нелегітимні російські вибори на тимчасово окупованих територіях є частиною пропагандистської кампанії РФ, яка направлена на жителів цих регіонів. З початку широкомасштабного вторгнення, таких кампаній було п’ять, додає політолог.

«Є серйозний опір українців»

Голова комітету виборців України Олексій Кошель у коментарі «Новинам Приазов’я» зазначив, що зараз російські офіційні медіа публікують інформацію про низку проблем та провалів їхньої влади в рамках роботи на ТОТ. Це свідчить про опір щодо окупації з боку українських громадян, зазначив експерт.

Олексій Кошель

Олексій Кошель

«Опір з боку українських громадян є, він достатньо серйозний, в тому числі на території окупованого Криму, який вже окупований майже 10 років. Власне, російські офіційні повідомлення вказують, що в Криму фактично у форматі кожного дня відкривається провадження за образу російської влади або російських збройних сил. А наслідки для наших громадян від таких проваджень можуть бути просто катастрофічні. Це, в тому числі проблеми з ФСБ, з працевлаштуванням і з банальним виживанням. Тому проблеми, які накопичилися, для російських окупаційних сил достатньо серйозні», – звертає увагу експерт.

«Втома від Путіна»

За словами Кошеля, зараз у самій Росії активно проводиться так звана виборча кампанія. Проте цього разу зі змінами у формат.

«Російські технологи чітко порахували втому від Путіна, втому від цього брежнівського, незмінного формату і виборів, і політичного життя, і будь-чого іншого, починаючи з кінця 90-х років. Тому вони намагаються запропонувати певні замінники. Громадський рух на підтримку Путіна замість «Єдиної Росії». Загалом, зменшення впливу політичних партій.

Під час акції протесту у Санкт-Петербурзі (архівне фото)

Під час акції протесту у Санкт-Петербурзі (архівне фото)

Після виборів ми побачимо процес політичних трансформацій в Росії

Олексій Кошель

Це, до речі, надзвичайно важливий висновок. Я думаю, що все-таки після виборів ми побачимо процес політичних трансформацій в Росії. Я думаю, що це буде серйозна дискусія про те, щоб дозволити Путіну обиратись пожиттєво, а можливо, навіть буде спроба дискусії про те, щоб президента не обирали на загальнонаціональних виборах, а скажімо там, в Держдумі, або, можливо, у формі якогось там народного зібрання у стилі Радянського Союзу. Там ці дискусії вже ведуться», – зауважив голова комітету виборців України.

Зараз для української влади є важливим аби міжнародні союзники визнали вибори президента Росії нелегітимними, наголосив Кошель.

«Тобто Путін має сприйматися у колективного заходу точно так само, як Лукашенко, якого не називають президентом, а називають самопроголошений президент», – додав він.

  • Російська влада у вересні 2022 року оголосила про анексію чотирьох українських областей, включно із Запорізькою, які були лише частково окуповані.
  • Україна і Захід засудили цю спробу анексії. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.
  • Українська влада заявляє, що збройним шляхом боротиметься за повернення окупованих територій під свій контроль.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року по 24 вересня 2023 року ООН зафіксувала в Україні щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних, повідомила 21 листопада Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.

Форум