Стрітення Господнє – одне з найдавніших і найзначніших християнських свят, яке святкують на початку лютого. Це свято символізує зустріч Ісуса Христа, немовляти, з праведним старцем Симеоном, і відзначається як важлива подія в житті Спасителя та всього людства. У цей день віряни не лише згадують біблійну історію, але й шанують народні звичаї, що склалися навколо цього свята. Про значення Стрітення, його історію, традиції та прикмети пише УНІАН.
За новим стилем святкування Стрітення Господнє припадає на 2 лютого, тоді як за старим стилем свято відзначалося 15 лютого. Це одне з фіксованих свят у церковному календарі, тому його дата залишається незмінною з року в рік. У народі цей день часто асоціюється з перехрестям зимової та весняної пори, коли зима зустрічає літо, і розпочинається перехід до тепліших днів.
Стрітення Господнє, що в перекладі означає «зустріч», відзначає подію, описану в Біблії, коли 40-денний Ісус зустрівся з праведним старцем Симеоном в Єрусалимському храмі. Ця зустріч стала виконанням пророцтва для Симеона, який отримав від Святого Духа обіцянку, що не помре, поки не побачить Спасителя. Стрітення символізує важливий момент, коли людство, яке чекало на прихід Месії, зустріло Бога в особі Ісуса.
На Стрітення Господнє існує кілька важливих традицій. Зокрема, в цей день віряни часто відвідують церкву для молитви та освячення свічок і води. Свічки, освячені на Стрітення, називаються громничними, і їх ставлять вдома для захисту від негоди, пожеж і інших лих. Вважається, що ці свічки оберігають від весняних паводків і морозів, а також допомагають захистити посіви.
Ще одна традиція полягає в тому, щоб на Стрітення збирати воду з трьох колодязів, яку використовували для лікування хворих, окроплення худоби та купання дітей, адже ця вода вважалася цілющою і здатною зцілювати.