Скандал на COP29: президента кліматичного саміту підозрюють у можливих інвестиціях в нафтову компанію.

11 листопада в Азербайджані розпочався кліматичний саміт COP29. Протягом двох тижнів роботи країни – учасниці конференції повинні вирішити, чи буде збільшено фінансування для боротьби зі зміною клімату з боку розвинених держав, повідомляє ВВС.

При цьому багато світових лідерів не змогли прибути на саміт і замість них відправили представників, а сама країна – організатор COP29 опинилася в епіцентрі скандалу.

Президент заходу, колишній віцепрезидент державної нафтогазової компанії Socar Мухтар Бабаєв заявив, що світ перебуває «на шляху до катастрофи», а саміт є «моментом істини для глобальних кліматичних цілей».

Проте напередодні саміту до ВВС потрапило відео, на якому колега Бабаєва, виконавчий директор COP29 Ельнур Султанов обговорює з особою, яка видає себе за інвестора, можливість інвестицій у компанію Socar – він є членом її правління.

На цьому відеозаписі Султанов також називає газ «перехідним паливом» і говорить про плани Азербайджану збільшити видобуток газу та створити нову інфраструктуру для трубопроводів.

У листуванні з «інвестором» Султанов обговорював, зокрема, спонсорську угоду на $600 000, яка надавала компанії Socar можливість брати участь у заході, присвяченому «стійкому інвестуванню в нафту та газ».

Ексголова Комісії ООН зі зміни клімату Крістіана Фігерес заявила ВВС, що вона вражена таким зловживанням своїм становищем, і назвала поведінку Султанова зрадою, яка суперечить цілям COP.

Чому саме Азербайджан – країна, яка майже повністю залежить від викопного палива, – проводить кліматичний саміт? За даними ВВС, це сталося тому, що Росія заблокувала заявки всіх інших країн Східної Європи, і єдиними кандидатами залишилися Вірменія та Азербайджан. Перша пообіцяла не блокувати заявку Азербайджану в обмін на 32 вірменських військовополонених.

Найважливіший пункт порядку денного COP29 – домовитися про виділення країнам, що розвиваються, до $1 трлн на рік на фінансування кліматичних програм. Нині обсяг такого фінансування становить $100 млрд, воно закінчується цього року.

З 2020 року багаті та розвинені країни не завжди виконували ці зобов'язання, зазначає Reuters, що призвело до зростаючої недовіри серед країн, вразливих до зміни клімату.

Фінансування боротьби зі зміною клімату – це не благодійність. Такі кроки, за його словами, повністю відповідають інтересам кожної країни, включаючи найбільші та найбагатші.

«Якщо як мінімум дві третини країн світу не зможуть дозволити собі різко скоротити викиди СО2, то кожна країна заплатить за це жорстоку ціну», – підкреслив у своєму виступі виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН про зміну клімату Саймон Стіл.

Минулого року на аналогічному саміті в Дубаї країни домовилися про поступову відмову від викопного палива, проте з того часу його використання та продажі продовжують зростати, а в деяких країнах, таких як США та Азербайджан, розробляються нові родовища.

Крім того, саміт проходить на фоні нещодавньої заяви обраного президента США Дональда Трампа про можливий повторний вихід країни з Паризької угоди, оскільки він вважає зміни клімату вигадкою.

Як зазначає Reuters, такий крок з боку США може призвести до того, що інші країни відмовляться від своїх минулих зобов'язань або зменшать свої амбіції в боротьбі зі змінами клімату.

Зокрема, The New York Times повідомила, що команда Трампа вже підготувала розпорядження про вихід із Паризької угоди. Також можливе скорочення розмірів деяких охоронних територій, щоб там можна було бурити шахти.