Російські шпигуни, очолювані колишнім директором Wirecard Яном Марсалеком, планували викрадення Христо Грозєва.

Колишній операційний директор Wirecard Ян Марсалек, якого британське слідство вважає лідером російської шпигунської мережі у Великій Британії, обговорював викрадення журналіста-розслідувача Bellingcat Христа Грозєва та його доставлення до росії зі своїм бізнес-партнером Орліном Русєвим.

Цю інформацію було оприлюднено під час судового засідання, де розпочався розгляд справи про шпигунську мережу, повідомляє The Guardian.

Згідно з даними слідства, у 2021 році Марсалек і Русєв обговорювали різні варіанти дій щодо Грозєва. В їхній переписці йшлося про спостереження за ним, його викрадення та доставлення до москви, а також про можливе вбивство.

Крім того, у листуванні обговорювалося викрадення ноутбука та телефону Грозєва з подальшим їх знищенням або передачею в російське посольство.

За даними обвинувачення, шпигуни стежили за Грозєвим в Австрії, Чорногорії та Іспанії.

У справі фігурує група громадян Болгарії, яких слідство вважає учасниками шпигунської мережі. Окрім Русєва, до складу групи входили Бізер Джамбазов, Катрін Іванова, Ваня Габерова та Тихомир Іванчев. Русєв та Джамбазов визнали, що займалися шпигунською діяльністю.

Також велося стеження за шеф-редактором The Insider Романом Доброхотовим. У цій операції, ймовірно, брала участь Катрін Іванова.

За даними обвинувачення, вони не лише стежили за журналістами, а й збирали інформацію про важливі для росії об'єкти, зокрема американську військову базу «Патч-Казарми» у Штутгарті. Іншими цілями шпигунської мережі були колишній співробітник СК рф Кіріл Качур, який втік до Британії та виступає проти війни, а також політичний біженець з Казахстану Бергей Рискалієв.

Крім того, обвинувачені планували провести демонстрацію біля посольства Казахстану в Лондоні, щоб потім передати дані про її «організатора» Казахстану та таким чином покращити відносини країни з росією.

Марсалек, лідер шпигунської мережі, був директором фінансового стартапу Wirecard, який збанкрутував у 2020 році, коли аудитори виявили, що з його рахунків зникли майже 2 мільярди євро. Влада Німеччини та Австрії вважає Марсалека ключовою фігурою у розкраданні коштів, і його оголосили в міжнародний розшук. Після краху Wirecard Марсалек втік до білорусі, звідки дістався до росії. За даними журналістів, він отримав російський паспорт на ім'я Германа Баженова.