Остап Нижанківський: священик, молочник і композитор.
«Я насамперед – священник, далі – молочар, а вже у вільний час – музика», – так характеризував себе видатний представник «стрийської трійці» Остап Нижанківський. Він був автором відомих колядок та музичних творів, засновником українського бізнесу в період міжвоєння та парафіяльним священником – ці незвичайні ролі він поєднав у своїй короткій біографії. Активний і обдарований громадський діяч міг би досягти ще багатьох успіхів, але його розстріляли поляки у 56 років. Сьогодні, в 162-у річницю від дня його народження, вшановуємо його пам'ять. Директор стрийського краєзнавчого музею «Верховина» Микола Закусов допоміг ZAXID.NET відтворити основні віхи життя Остапа Нижанківського.
«Це була епоха згасання священничої активності. На Галичині з 30-х років XIX століття священники займали провідні позиції. Але в 1890-х роках вони починають втрачати авторитет через політизацію простору. Їм на зміну приходять адвокати, нове покоління людей з іншою освітою. Юристи були більш активними, тоді як священники займалися парафіяльними обов’язками. Нижанківський є винятком з цього правила, оскільки в умовах цієї трансформації як священник він проявив себе набагато ефективніше, ніж багато його колег-адвокатів», – підкреслює Микола Закусов.
Бунтарство і зламана доля
Доля найстаршого сина Остапа була визначена заздалегідь. Батько вирішив, що він стане священником, як його батько та дід, хоча з дитинства виявляв пристрасть до музики. У молодості він написав до композитора Миколи Лисенка з проханням про допомогу в освіті, і отримав позитивну відповідь. Проте лист Лисенка Остап прочитав лише після смерті батька: отець Йосип приховав від нього цю кореспонденцію.
Композитор Філарет Колесса писав про це: «Захоплений Лисенком, Остап Нижанківський задумав виїхати до Києва, щоб під керівництвом славного українського музиканта вивчати композицію і присвятити себе музичній діяльності. Лисенко з радістю прийняв цю пропозицію і, відповідаючи Нижанківському окремим листом, запросив його до себе, обіцяючи допомогти з житлом у Києві. Але що сталося? Лисенків лист потрапив до рук батька Остапа, священника, який не погоджувався з цими намірами сина, оскільки гаряче бажав, щоб той став священником».
А Остап мав непокірну натуру і сильні національні переконання, які проявилися ще під час навчання. У Дрогобицькій гімназії він вдарив викладача-москвофіла, який образив творчість Шевченка, за що його вигнали з навчального закладу. Колишній гімназист був змушений служити в австрійській армії. Проте під час служби Остап Нижанківський відвідував у Львові збори студентського товариства «Академічне братство», де познайомився з Іваном Франком, Анатолем Вахняниним і диригував хором. Він написав музику до популярних серед гімназійної молоді творів, зокрема, гімн студентської мандрівки, організованої Франком.
Навчаючись у духовній семінарії, він також здійснив справжню мовну революцію: закликав використовувати лише українську мову та бойкотувати тих, хто не погоджується. Ще одну посаду Нижанківський втратив в учительській семінарії: за те, що вніс до навчальної програми твори українських композиторів і народні пісні.
За підтримку на виборах Франка його перевели з заможного села у бідну провінційну парафію. Остап Нижанківський виступав проти кандидатури графа Борковського та агітував підтримати Франка на виборах до австрійського парламенту. За це його перевели у бідне село Качанівка біля російського кордону. Проте там отець розпочав культурно-просвітницьку діяльність та організував читальню «Просвіти». З того часу відома його фраза у відповідь на питання «Що робиш, Остапе?» – «Продав фортепіано, купив корову і пасу».
Послідовник Лисенка у західній Україні
Остап Нижанківський екстерном закінчив Празьку консерваторію. Він заснував перше в Галичині нотне музичне видавництво «Бібліотека музикальна» (1885), яке друкувало твори українських композиторів. Записував і обробляв народні пісні, разом з Франком видав «Українсько-руський співаник з нотами».
Він керував хорами гімназії та семінарії, був засновником і диригентом хору «Боян» у Бережанах, Львові та Стрию, які також популяризували твори українських авторів під час гастролей. Автор популярних хорових творів на вірші Тараса Шевченка, обробок народних пісень і колядок. Брав активну участь в організації шевченківських концертів. Він також автор колядок «Во Вифлеємі нині новина», «Бог ся рождає» та інших. Напередодні Першої світової війни очолив стрийську філію Музичного інституту ім. Миколи Лисенка у Львові.
«Остап Нижанківський завершує плеяду видатних композиторів-аматорів ХІХ століття, серед яких також священики – І. Лаврівський, В. Матюк, А. Вахнянин, І. Воробкевич, П. Бажанський, Й. Кишакевич, і закладає основи професіоналізму, логічно підводячи композиторський процес до стадії професійного переосмислення фольклору, гнучкого синтезу з провідними художніми європейськими течіями початку століття, що пізніше, вже в ХХ столітті, втілилося у творчості С. Людкевича, В. Барвінського, Н. Нижанківського та інших митців, які прийшли на зміну авторам-аматорам», – пишуть авторки книжки «Віднайдені сторінки життя і творчості Остапа Нижанківського».
Засновник українського бізнесу
Остап Нижанківський був співзасновником і керівником першого українського бізнесу – кооперативних молочарських спілок. У жовтні 1904 року перша така молочарня Галичини запрацювала у стрийському будинку читальні «Просвіта». Кооперативний рух розвинув