Опитування показує, що більшість українців не підтримують ідею віддати території Росії заради "перемир'я".

Більшість українців не готові відмовитися від територій заради завершення війни з росією. Проти таких компромісів висловилися 58% громадян, згідно з результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

32% готові піти на такі поступки заради миру. Частка таких осіб почала зростати з кінця весни 2023 року, але з травня цього року залишилася незмінною.

При цьому за останні п'ять місяців кількість тих, хто проти здачі територій, зросла з 55% до 58%.

Варто зазначити, що в опитуванні не йшлося про офіційне визнання певних територій російськими. Деякі українці, які виступили за швидкий мир, заявили про готовність відкласти звільнення захоплених земель на майбутнє, коли це буде доцільно. Також в КМІС підкреслили, що така позиція не є тотожною «миру за будь-яку ціну» чи готовності до капітуляції.

Учасникам опитування також ставили питання, яке передбачало конкретну територіальну поступку: всі захоплені росією землі, Крим чи Донбас (Донецька та Луганська області).

Формулювання звучало так: «Уявіть, що для досягнення миру буде така вимога. Україна офіційно цього не визнає, але росія зберігає контроль над…»

Респонденти повинні були вибрати одну з відповідей: «легко» погодитися; відзначити, що це буде «важкий, але прийнятний» варіант; або відкинути пропозицію.

Згідно з результатами, відмовитися від усіх захоплених росією територій заради миру готові лише 30% українців, від Донбасу та Криму – 46%. Легко це зроблять лише 4%, 7% та 7% відповідно.

Категорично неприйнятними такі варіанти вважають 64%, 50% та 51% опитаних.

Респондентів, які рішуче проти територіальних поступок або не визначилися з думкою щодо цього, додатково запитували, чи змінилася б їх позиція, якби Україна натомість отримала «членство в НАТО і дійсно надійні гарантії безпеки».

У цьому випадку частка готових відмовитися від усіх захоплених росією територій становила б 51%, від Донбасу та Криму по 65%.

Категорично проти поступок навіть за умови членства в НАТО – 42%, 30% та 30% громадян відповідно.

Коментуючи результати опитування, виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що зараз Україна перебуває в складному становищі: російські війська просуваються на Донбасі, а на міжнародній арені ситуація нестабільна і невизначена, особливо після президентських виборів у США.

І в Києві, і у Вашингтоні чекають, кого новий президент США Дональд Трамп обере на керівні посади у сфері безпеки та оборони, щоб зрозуміти, як він формуватиме політику щодо України. Водночас, запрошення країни до НАТО вже здається «менш ймовірним», зазначало джерело Reuters на Банковій.

Бекграунд. Як повідомлялося, Трамп планує посадити росію та Україну за стіл переговорів у перший же день на посаді президента США, заявила прес-секретар обраного глави держави Керолайн Лівітт. Інавгурація має відбутися 20 січня 2025 року.

Між тим ЗМІ пишуть, що новим держсекретарем США може стати Марко Рубіо – прихильник «мирної угоди» з росією.