26 січня білоруський диктатор Олександр Лукашенко втретє здобув перемогу на президентських виборах. Цього разу у «батьки» не виникло жодних труднощів із протестами незадоволених громадян. Як і з конкурентами, які в попередніх виборчих кампаніях іноді псували йому настрій своєю критикою. На вулицях білоруських міст увечері панувала мертва тиша, і не звучало жодних оплесків. Контраст між серпнем 2020 року та січнем 2025 року був особливо вражаючим і показовим.
Формальне підтвердження авторитарного правління «бульбофюрера» через виборчу процедуру пройшло без труднощів. Хоча Центральна виборча комісія не наважилася приписати Лукашенку більше голосів, ніж його союзнику Путіну. Білоруський лідер отримав 86,82% голосів, тоді як кремлівський вождь минулого року здобув 87,28%.
Президентські вибори-2025 у Білорусі проходили в дещо дивній і гнітючій атмосфері. Ніщо не вказувало на хоча б видимість політичної конкуренції. Мінімум агітації та відсутність критики чинної влади. Зареєстровані кандидати у президенти висловлювали підтримку Лукашенку. Опозиція або в вигнанні, або в тюрмі. Залякані й покірні громадяни. Прогнозованість перемоги білоруського диктатора цього разу не залишала жодних сумнівів. Білоруська влада досягла значних успіхів у перетворенні виборчої кампанії на порожню формальність. Основна інтрига зводилася лише до того, скільки голосів Лукашенку цього разу «намалюють» у ЦВК.
Мабуть, найбільшу увагу до виборчого процесу білоруського президента привернув пес Олександра Лукашенка. Білий шпіц урочисто зайшов на виборчу дільницю, де голосував його господар. І по-собачому «помітив» територію, тим самим символічно продемонструвавши своє ставлення до всього цього. Сам Лукашенко у спілкуванні з журналістами заявив, що його не турбує думка західних політиків про вибори. Як і те, чи визнають його легітимним главою держави. «Визнаєте ви там у Євросоюзі, не визнаєте ці вибори – це справа смаку. Повірте, клянуся, мені це абсолютно байдуже, визнаєте ви наші вибори чи ні. Мені важливо, щоб білоруси визнали ці вибори, і щоб вони завершилися спокійно, як і почалися. Ось це головне», – сказав Олександр Лукашенко.
Білоруський диктатор, який перебуває при владі з 1994 року, також зазначив: від того, що хтось не визнає результати виборів, нічого не зміниться. І в цьому випадку він має рацію. Європа може називати Лукашенка нелегітимним. І вважати вибори 2025 року фіктивними. Але це не змінює реальності. А реальність така, що Лукашенко зберігає всю повноту влади. І з цим фактом так чи інакше доведеться рахуватися.
У затятих оптимістів у глибині душі залишалася примарна надія, що білоруси вийдуть на акції протесту, як це було п’ять років тому. Але цього разу жодних акцій не відбулося. Вулиці Мінська та інших міст залишалися порожніми після закриття виборчих дільниць. Громадяни не збиралися на стихійні мітинги. Тишу площ не порушували навіть поодинокі оплески. Ніхто не йшов під будівлю ЦВК. Тріумф режиму цього разу був повним і абсолютним.
Лукашенко зробив висновки з масових акцій протесту 2020 року, які йому вдалося з великими зусиллями придушити. Багато їхніх учасників були заарештовані та кинути до в'язниці. Хтось загинув за загадкових обставин. Основні опозиційні лідери 2020 року були змушені втекти за кордон. А кількість політичних в'язнів перевищує 1200 осіб. Правоохоронна система Білорусі повністю підконтрольна режиму і тримає під пильним контролем будь-які прояви небажаної політичної активності.
Колишні учасники демонстрацій, які все ще залишаються в Білорусі, залякані й дезорієнтовані. Білоруська опозиція в екзилі ще за кілька днів до 26 січня вустами Світлани Тихановської закликала своїх співгромадян не виходити цього разу на акції протесту.
«Ми закликаємо білорусів відкинути цей обман, а міжнародне співтовариство – відкинути результат. Але я хочу сказати білорусам: ви повинні зберегти себе до того моменту, коли з'явиться реальний шанс. Тому що люди живуть у постійному страху, а режим лише посилює репресії», – заявила лідерка білоруської опозиції. Однак, навіть якби Тихановська закликала білорусів масово виходити на вулиці, навряд чи це прохання отримало б належний відгук. Білоруське суспільство не тільки дезорієнтоване політично. Воно також налякане ситуацією у світі та наявністю поряд такого неадекватного сусіда, як Росія. Вторгнення Росії в Україну продемонструвало, наскільки хитким є мир і безпека у цій частині європейського континенту. За таких обставин багато білорусів справді надавали перевагу голосувати за зрозумілого їм, хоч і значною мірою обридлого Лукашенка, ніж занурюватися у вир політичної турбулентності з невизначеними наслідками.
Щоб додатково перестрахуватися, влада вирішила не відкривати виборчі дільниці за кордоном. Натомість білорусам, які виїхали, запропонували повернутися додому, щоб проголосувати. За різними даними, після протестів 2020 року Білорусь покинуло від 700 тисяч до понад 1 млн осіб. І переважна більшість з них налаштована критично щодо режиму Лукашенка. Тож «картопляний дуче» зумів зробити так, щоб голоси цих людей були повністю проігноровані.
Звісно, для збереження формальної видимості процесу влада дозволила участь ще кільком кандидатам у президенти. Але цього разу всі вони були повністю підконтрольні та ручні. І, здається, робили все, щоб не набрати надто багато голосів, ніж кинути виклик «батькові». Лідер Ліберально-демократичної партії Олег Гайдукевич, за даними ЦВК, набрав 2,02%. Ексдепутатка парламенту, підприємиця Анна Канопацька – 1,86%, перший секретар Центрального комітету Комуністичної партії Білорусі Сер