Коли святкують день святого Василя за новим стилем: значення та традиції цього свята.

З 2023 року в Україні запроваджено новий юліанський церковний календар, що передбачає перенесення церковних свят на 13 днів. Коли відзначати день святого Василя Великого та як з’явилося це свято, повідомляє Liga.net.

Коли святкується День святого Василя Великого

День святого Василя Великого відзначається 1 січня 2025 року. Проте раніше, за юліанським календарем, це свято святкували 14 січня. У вересні 2023 року в Україні було затверджено новий юліанський церковний календар, за яким багато свят відзначаються на 13 днів раніше.

Хто такий Василь Великий: історія святого

Василь Великий – один з найвідоміших церковних діячів IV століття, архієпископ Кесарії Каппадокійської. Він є одним з Отців християнської церкви та разом із Іваном Златоустом і Григорієм Богословом входить до групи Трьох Святителів.

Завдяки своєму видатному дару проповідництва, Василь Великий зробив значний внесок у розвиток християнства. Його назвали Великим за його неперевершене служіння та діяльність. Саме він вперше створив іконостас і залишив багато богословських праць. Василь Великий пояснив сенс Святої Трійці та Хрещення, а також став засновником чернецтва, яке дуже цінувалося в грецькій церкві.

Серед його досягнень – створення Божественної літургії, відомої як Літургія Василя Великого. Вона служиться лише 10 разів на рік під час великих свят у церквах візантійського обряду.

Свято Василя: народні традиції

Свято Василя Великого пов'язане з багатьма народними обрядами, що мають дохристиянське коріння, і тісно пов’язане з відзначенням Маланки та Щедрого вечора, який святкується напередодні, 31 грудня. У ці святкові дні українці згадували природу та зв'язок свят із врожаєм.

Однією з традицій є засівання на Василя. Рано вранці хлопці та юнаки обходили двори, засіваючи зерном та приносячи господарям побажання щедрого врожаю. Важливою є різниця між щедруванням та посіванням: на Щедрий вечір, 31 грудня, щедрують і прославляють господарів, а на Василя – саме засівають. Для цього використовували різні злаки, такі як жито, пшениця, вівсянка, але категорично заборонено засівати гречкою або горохом, оскільки це приносить нещастя.

Ще однією традицією є молотіння дідуха – снопа, що ставили в хатах до Різдва. Цей обряд має язичницьке коріння, але завжди був важливим елементом зимових свят. Перший засівальник мав честь обмолочувати дідуха, а насіння з нього зберігали до весняного посіву.

Окремою традицією був полазник – перший відвідувач дому, якого обов'язково приймали з гостинністю. Його візит, навіть якщо це була тварина, мав принести господарям добробут і багатство в новому році.