29 січня українці відзначають День пам’яті Героїв Крут – молодих воїнів, які понад сто років тому стали на захист України. Їхній подвиг, подібно до боротьби сучасних захисників, символізує стійкість і мужність. УНІАН розповідає про історію цієї пам’ятної дати.
У грудні 1917 року уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки (УНР). Більшовики були обурені проголошенням незалежності України, тому Москва створила у Харкові окремий «український червоний уряд», який оголосив війну незалежній частині держави.
Наступ більшовиків українське військове командування очікувало з Полтавського напрямку, але атака почалася з іншого боку.
У грудні 1917 року станцію Бахмач на Чернігівщині – важливий залізничний вузол на межі УНР і Росії – охороняв загін Першої української військової школи ім. Б. Хмельницького. На початку 1918 року до них надійшло підкріплення з Києва - 1-ша сотня Куреня студентів Січових Стрільців. Це були студенти Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (тепер ім. Т. Шевченка), а також гімназисти старших класів. Вони зайняли оборону біля станції Крути – між Ніжином і Бахмачем, за 130 км від Києва.
29 січня 1918 року розпочався наступ більшовиків на станцію Крути. За різними даними, їх було від 4 до 6-7 тисяч. З українського боку в бою під Крутами брали участь 300-600 бійців. Бій тривав кілька годин: було відбито кілька атак, бойові втрати більшовиків становили до 300 убитих, а також були поранені та полонені.
Однак, щоб уникнути оточення, українським військам було наказано відступити. При цьому, частина студентської сотні, відступаючи, потрапила в оточення. Взвод у сутінках втратив орієнтир і вийшов на станцію Крути, яку вже зайняли червоноармійці. Близько 30 юнаків потрапили в полон, їх катували, а згодом стратили.
Українські війська виконали наказ командування – наступ більшовиків було зупинено. Наші війська організовано відступили, руйнуючи за собою колії й мости. Це дало можливість Симону Петлюрі придушити повстання більшовиків, яке тоді ж почалося на заводі «Арсенал».
Цими днями також тривали переговори між УНР і країнами Четверного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією). Важливо було, щоб на той момент українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради, а затримка більшовиків під Крутами дозволила це здійснити.
9 лютого 1918 року був підписаний Берестейський мирний договір – УНР була визнана як самостійна держава, а її армія отримала підтримку німецької та австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками.
Близько 30 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були страчені, поховали біля Аскольдової Могили. Всі вони – герої Крут, але відомі прізвища лише 19 загиблих. Також Павло Тичина присвятив Героям Крут вірш «Пам'яті тридцяти».
У 2006 році на місці бою під Крутами було встановлено пам’ятник.
До Дня пам’яті Героїв Крут також проводять тематичні лекції та зустрічі в музеях, а також історичні уроки в навчальних закладах, що висвітлюють хроніку подій січня 1918 року та подвиг Героїв Крут.