Комісія понад п’ять років ігнорує обов’язок перегляду медичної документації: пацієнти з буллезним епідермолізом залишаються заручниками монополії.

Ситуація з забезпеченням пацієнтів з рідким генетичним захворюванням - бульозним епідермолізом - викликає серйозні запитання. Адаптоване клінічне керівництво, затверджене в 2016 році, передбачало обов'язковий перегляд у 2019 році, але цього досі не сталося. У документації вказана лише одна компанія-виробник засобів для догляду за ранами людей-бабочок - шведська Molnlycke Health Care. Це створює штучну монополію, виключаючи з державних тендерів інших виробників, пише УНН.

Відповідно до міжнародних стандартів і норм, медична документація повинна регулярно оновлюватися, враховуючи нові розробки, доступність альтернативних засобів та зміни ринкових умов. Однак ситуація з постачаннями пов'язок для обробки ран пацієнтів з бульозним епідермолізом показує, що є випадки, коли хворі стають заручниками бажання великої компанії монополізувати ринок заради надприбутків.

УНН розпочав розслідування ситуації, що склалася на українському ринку, і з'ясувалося, що наразі створена штучна монополія для шведської компанії Molnlycke Health Care. У 2016 році мультидисциплінарна робоча група розробила адаптивне клінічне керівництво з лікування та догляду за ранами пацієнтів з бульозним епідермолізом. Цей документ базувався на рекомендаціях 2012 року.

Саме в керівництві робоча група зазначила, що для ран люди-бабочки можуть використовувати виключно пов'язки Molnlycke Health Care. Ніяких аналогів пацієнтам не було запропоновано. На основі цього документа Міністерство охорони здоров'я затвердило протокол лікування людей-бабочок, в якому також зазначено, що для обробки їхніх ран можуть використовуватися виключно шведські пов'язки.

Водночас керівництво містить важливий пункт, згідно з яким, комісія повинна була переглянути цей документ не пізніше 2019 року.

"Представлене адаптоване клінічне керівництво повинно бути переглянуте не пізніше 2019 р. мультидисциплінарною робочою групою за участю головного позаштатного спеціаліста Міністерства охорони здоров'я України, практикуючих лікарів, які надають первинну та вторинну медичну допомогу, вчених, організаторів охорони здоров'я, представників громадських організацій, які зацікавлені в підвищенні якості медичної допомоги тощо", - йдеться в керівництві.

Таким чином, члени робочої групи, ймовірно, намагалися запобігти створенню монопольного становища для Molnlycke Health Care, адже усвідомлювали, що аналоги шведських пов'язок до 2019 року на ринку точно з'являться, що, власне, і сталося.

Однак вже більше 5 років комісія відповідне керівництво не переглядає, що наштовхує на думки про корупцію в цьому питанні. Адже виходить, що поки комісія тягне з переглядом медичної документації, в державних тендерах не можуть брати участь інші компанії-виробники, окрім Molnlycke Health Care.

Ця ситуація негативно впливає не лише на пацієнтів, які не можуть обирати інші засоби, але й на державний бюджет. Через монополію на ринку закупівлі засобів догляду за ранами проводяться за завищеними цінами.

Додамо

Раніше УНН отримав інформацію, що шведська компанія Molnlycke Health Care, яка займає монопольне становище на українському ринку медичних пов'язок для пацієнтів з бульозним епідермолізом, може бути причетна до фінансування громадського союзу "Орфанні захворювання України", який очолює Тетяна Кулеша. Союз фактично став рупором компанії, яка допомагає зберігати монополію Molnlycke на ринку медичних пов'язок в Україні та лобіює її інтереси.

У своїх публічних виступах Кулеша постійно підкреслює, що альтернативи шведським пов'язкам немає, і захищає продукцію Molnlycke, незважаючи на наявність якісних і більш дешевих аналогів, які успішно використовуються в інших країнах.

Експерти, опитані УНН, зазначають, що ситуація навколо Molnlycke Health Care має явні ознаки конфлікту інтересів і корупційної складової. Водночас спроби інших виробників запропонувати альтернативні пов'язки для державних тендерів блокуються завдяки впливу "Орфанних захворювань України" та її лідера.

Колишній міністр охорони здоров'я Зоряна Скалецка відзначила, що Міністерство охорони здоров'я повинно обов'язково розібратися в ситуації і зробити все необхідне для забезпечення інтересів пацієнтів. Вона підкреслила, що орфанні захворювання потребують особливої уваги, адже через рідкість цих хвороб у державних органів може бути недостатньо інформації для швидкого реагування.

Нагадаємо

УНН розпочав розслідування, щоб з'ясувати, як шведській компанії Molnlycke Health Care, яка спеціалізується на виробництві пов'язок, вдалося створити монополію на українському ринку. Адже виробник забезпечив собі безапеляційне домінування в державних тендерах на закупівлю засобів для догляду за ранами для хворих з бульозним епідермолізом. На ринок, наприклад, намагаються не допустити українського виробника, який пропонує такі ж супертонкі пов'язки, але в чотири рази дешевше. Попередній аналіз, зокрема, виявив можливий конфлікт інтересів у тендерних закупівлях через громадський союз, який очолює Тетяна Кулеша. Зокрема, є обґрунтовані підозри вважати, що Molnlycke Health Care використовує Кулешу для лобіювання власних зв'язків.

Довідково: Бульозний епідермоліз - рідке генетичне захворювання, яке робить шкіру надзвичайно крихкою. Таких хворих ще називають люди-бабочки. Навіть незначне механічне вплив може викликати утворення пухирів, відкритих ран і рубців на їхній шкірі. Це порушення впливає не лише на шкіру, але й на нігті, волосся, слизові оболонки. Лікування включає спеціальний догляд за ранами, використання захисних пов'язок, медикаментозну терапію та хірургічне втручання у важких випадках. Через значний вплив на якість життя пацієнтів, забезпечення доступу до необхідних засобів догляду є критично важливим. Наразі таких хворих в Україні більше 300.