«Розуміли, що безглуздо утрьох вести якийсь бій». Як російські військові масово здавалися в полон на Курщині?

Курська операція ЗСУ ознаменувалася, в тому числі, здачею в полон багатьох російських військових. Поодинці та масово. Зокрема Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський нещодавно повідомив, що обмінний фонд у Курській області поповнили 594 людини. З деякими з них вдалось поспілкуватись журналістам проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».

«Я підняв голову і побачив, що в нього на касці синя ізолента»

Вже з перших хвилин розмови нам стає зрозуміло – російські підрозділи, які стояли на кордоні з Україною на цій ділянці фронту, були погано озброєні, дезорієнтовані, а їхнє командування ігнорувало ознаки можливого наступу України.

«Нас почали щільно обстрілювати, більшим калібром. Термобаричним снарядом знищили опорний пункт. Вночі з 5 на 6 серпня обстріли ще посилились. Постійно прилітав дрон «Баба Яга». Скидав на нас снаряди. Ми ходили до офіцерів, запитували, чого нам чекати. Які наші подальші дії? Вони нам нічого путнього не відповідали. Казали – чекати», – розповідає один з полонених, солдат строкової служби.

«На ранок 6 серпня в нас вже по суті не було зв’язку з командуванням. Ми тоді вже зрозуміли, виходячи з обставин, що в цілому сталося. В нас був розвідувальний дрон, ми його піднімали та дивились, що відбувалось справа та зліва від нас. Спостерігали захід українських військ з однієї, та з іншої сторони і бачили, що дуже скоро кільце замкнеться і ми опинимось в оточенні», – зазначає полонений російський прикордонник.

Хаос та паніка серед російських військових призвели до того, що вони просто кидали позиції. Блукали лісами в пошуках води та їжі. Натикались на українських солдатів та здавались у полон.

«Ми вийшли на якусь нашу позицію де стояли міномет та «Рапіра» (протитанкова гармата – ред.) Вирішили там пошукати продукти. Знайшли воду та банку тушеного мяса. Перекусили, попили, і вирішили ще годинку десь полежати, і потім піти далі», – розповідає полонений російський строковик.

«Раптом почули нібито-то хтось ходить біля нашої гармати. Сержант нам сказав сходити перевірити. Ну, мій товариш людей помітив, ми вирішили сховатись. І потім вже коли вони ближче підходити стали, я спитав: «Чий ти, друг?» Тиша. Я підняв голову і побачив, що в нього на касці синя ізолента. Я зрозумів, що це не наші. Ще в той момент, десь приблизно у 100-120 метрах зліва та справа від нас працювали міномети. Ми були в оточенні і розуміли, що безглуздо утрьох вести якийсь бій», – додав він.

«Як проти танків і артилерії воювати з автоматами»?

Українські ударні групи швидко перекрили основні дороги від КПВВ углиб Курської області. За декілька годин багато російських військових опинились, по суті, в тилу у наступаючих підрозділів ЗСУ.

«Нас на пункті пропуску було близько 20 людей. Плюс до нас інші бійці, які відходили, підтягнулись із ближніх опорних пунктів. Ті, хто вижив. Ми думали побудувати якусь оборону, але як проти танків і артилерії воювати з автоматами?» – каже військовополонений російський прикордонник.

Один з військовополонених, з якими нам вдалося поспілкуватись – протитанкіст, який встиг повоювати на Донбасі. Розповів, що приїхав в Курську область разом зі своїм підрозділом на підсилення за день до початку українського наступу.

«Мені видали автомат, один ріжок та дали установку. Я запитую: «Ракети будуть»? Вони кажуть: ракети вам привезуть. І розпочався обстріл. Я намагався щось, хотів відстрілюватись. Автомат пересмикнув, хотів стріляти. Я зробив два постріли, у мене автомат заклинив. Все. Ні туди, ні сюди, і ріжок не можу зняти. Я кинув автомат, побіг.

Думав, когось там спитаю. Вони ж кричали, 300-і, 200-і були. Думав, у когось візьму автомат. Були два скиди. У мене потрапив уламок в одну руку і в плече в іншу. У мене одразу відмовили руки. З однієї руки у мене йшла кров сильно, аж фонтаном. Мене перетягнули та відправили на пункт евакуації. Прийшов, мене перев’язали.

Нас відправили в першій машині. Тяжких, хворих. І ось ми їхали – дві машини та квадроцикл. І нас з лісопосадки обстріляли. Підійшов хлопець молодий. Сказав, що лікар. Оглянув руку. Зробив перев’язку», – розповів полонений російський протитанкіст.

24 серпня стався черговий обмін полоненими між Росією та Україною. 115 на 115. В Росію повернулись 115 військових, взятих ЗСУ у полон в Курській області. Переважно – строковики.