Україна просувається на Курщині, а Росія – на Донбасі: чого очікувати

Ще до цих вихідних через західну ділянку річки Сейм у Курській області РФ були перекинуті низькі бетонно-асфальтові мости з двома смугами, де курсували автомобілі.

Однак станом на 20 серпня усі три мости непридатні для користування. Їх частково зруйнувала серією українських атак, і тепер це створює вагомі проблеми для російських сил, які намагаються стримати українське вторгнення, що триває вже два тижні і розширюється.

Мета цієї української операції, яка приголомшила Росію, здивувала Захід і, можливо, переписала усю логіку того, як ми говорили про російсько-українську війну, залишається невизначеною. Хоча президент Володимир Зеленський дав зрозуміти, що принаймні однією з цілей є створення буферної зони.

Але залишається відкритим питання, чи змінить прикордонна буферна зона той факт, що приблизно за 400 кілометрів на південь російські війська знаходяться на порозі захоплення Покровська, падіння якого поставило б під загрозу українські лінії постачання та матеріально-технічного забезпечення по всій лінії фронту на Донбасі.

Увага прикута до Курська

Вторгнення на Курщині здивувало оглядачів, але незрозуміло, чи змінить воно хід війни.

Вважається, що понад 1000 військовослужбовців, у тому числі деякі з найбільш загартованих підрозділів України, за підтримки танків і важкого озброєння, були залучені у початковому прориві 6 серпня. Вони швидко подолали недоукомплектовану та недобудовану оборону кордону.

Відтоді чисельність українських військових зросла щонайменше вп’ятеро.

За даними українських і російських офіційних осіб, а також згідно із аналітикою відкритих джерел, українські війська були помічені під час риття укріплених оборонних позицій у кількох місцях. Це свідчить про те, що метою вторгнення є не просто атака на російські позиції, а потім відступ через кордон, а й утримання території як розмінної монети для майбутніх переговорів.

«Люди думали: «це фаза війни на виснаження, нічого особливого не станеться, бої тривають, але нічого не змінюється, тому зараз хороший час, щоб щось зробити. І українці це зробили. Вони не дочекалися. Вони взяли ініціативу в свої руки, змусивши Росію відповідати», – каже Пентті Форсстром, підполковник фінської армії у відставці, який зараз є старшим науковим співробітником Національного університету оборони в Гельсінкі.

Удари по мостах через ріку Сейм у районі Глушково Курської області також є значущими: міст, який, ймовірно, було вражено десь на вихідних, про що стало відомо з відео, знятого дроном, яке оприлюднив командувач ВПС України Микола Олещук 18 серпня, є третім мостом за останні дні, який відтепер є непрохідним.

Руйнування мостів заважає Росії переміщати сили та створювати ефективну оборону. Це також збільшує ризик того, що деякі російські сили можуть потрапити в оточення.

Супутникові знімки показують, що російські війська намагалися звести декілька тимчасових понтонних мостів через Сейм.

18 серпня Володимир Зеленський заявив, що українські сили прагнуть знищити «якомога більше російського військового потенціалу», а також створити «буферну зону на території агресора».

Була ще одна ціль, сказав радник голови ОП Михайло Подоляк.

«Третє завдання – це, звичайно, показати тип війни, який веде Україна, порівняно з типом війни, який веде Росія», – сказав він в інтерв’ю спільному проєкту Радіо Свобода і Голосу Америки «Настоящее время».

«Росія знищує населені пункти. Росія, по суті, збирається окупувати і захоплювати населені пункти. Україна не має наміру захоплювати населені пункти. Вона не має наміру окуповувати цю територію».

Призовники на захисті Росії

Для Кремля назріває проблема: роль призовників, спрямованих проти українських військ на Курщині.

За російським законодавством всі чоловіки у віці від 18 до 40 років зобов’язані служити в збройних силах. Закон також накладає певні обмеження на направлення призовників у зону бойових дій, вимагаючи мінімум чотирьох місяців служби та спеціальної підготовки, а також повну заборону на відправлення за межі країни.

Тобто воювали на території Україні лише добровольці-контрактники, а також завербовані в’язні.

Завдяки цьому широкі верстви населення Росії були ізольовані від жахів війни в Україні, в результаті якої, за оцінками Заходу, загинуло або було поранено щонайменше 350 000 російських солдатів (і такаж приблизно кількість українців).

Президент Росії Володимир Путін неодноразово заявляв, що призовники не будуть відправлятися в райони бойових дій. Але українське вторгнення на Курщині змінило цей підхід.

Щонайменше 22 російських строковиків зникли безвісти в Курській області за перший тиждень вторгнення України, повідомляє інформаційне видання iStories.

У Мурманську матері призовників, які почали службу на початку липня, розповсюдили петиції з вимогою не відправляти їхніх синів до Курської області.

Родичі призовників з Башкортостану розповіли виданню «Верстка», що деякі з їхніх братів і синів, які дислокувалися в Курській області, зникли безвісти і, можливо, потрапили в полон.

Громадська організація «Идите Лесом», яка допомагає мобілізованим або призваним росіянам, заявила, що отримала десятки дзвінків від батьків, які скаржилися на те, що їхні сини зникли безвісти або їх відправляють воювати з українськими військами.

«Формально їх усіх не можна відправити в зону бойових дій, але їхні командири, очевидно, тепер набагато більше стурбовані тим, що вони отримають ляпаса, якщо не виконають оперативного наказу» про перекидання до Курська», – каже Григорій Свердлін засновник організації.

(Майже) падіння Покровська

Успіхи України на Курщині затьмарили більш жахливі новини південніше, вздовж інших частин 1100-кілометрової лінії фронту.

Зокрема, під критичною загрозою перебуває Покровськ, згідно з даними аналітиків і відкритих даних. Повідомлялося, що станом на 20 серпня російські війська знаходяться в 11 кілометрах від міста. Влада закликала мирних жителів покинути місто, а також сусіднє місто Мирноград.

«Якщо у Покровська є ще два тижні, то у Мирнограда залишилися лічені дні», – розповів «Донбас.Реалії» голова місцевої військової адміністрації Юрій Третяк.

Покровськ, гарнізонне місто зі складами постачання та травмпунктами, розташоване на ключовій трасі, відомій як Т-0504 або N23, яка веде на північний схід у бік Костянтинівки, міста з великим залізничним вузлом. За даними аналітичної групи Deep State, яка пов’язана з українським міноборони, станом на 20 серпня російські війська наблизилися до траси і перебували у менш ніж 7 км від неї.

Захоплення дороги Росією спричинило б серйозний розрив українських ліній постачання та створило б подальший тиск на Костянтинівку, якій з північного сходу загрожує просування Росії до міста Часів Яр.

Станом на 20 серпня російські війська контролювали район міста Канал зі східного боку та почали надсилати розвідувальні підрозділи, щоб спробувати закріпитися на каналі Сіверський Донець-Донбас, на який Україна спиралася для оборони.

Невпинне просування Росії знову висвітлило одну з найбільших проблем України: брак особового складу.

Не зважаючи на ухвалення нового закону про мобілізацію цієї весни, система набору, оснащення, навчання та розгортання новобранців продовжує працювати повільно, за словами експертів, даючи перевагу Росії, яка знищує українські позиції кривавими, але ефективними піхотними штурмами.

«Справа не в техніці чи зброї. Я маю відчуття, що західна допомога є адекватною зараз. Але українці не мають особового складу, щоб використовувати ці матеріали, стріляти з цієї зброї», – каже Форсстрем Радіо Свобода. «У росіян такі ж проблеми з вербуванням, але, звичайно, у росіян є гроші, щоб залучати солдатів. В українців – нема. Тому їм доводиться покладатися на моральний стан українського народу».

• Аналітики Інституту дослідження війни (ISW) заявили, що наступальна операція ЗСУ у Курській області продовжує змушувати Росію передислоковувати сили з інших частин фронту, і, ймовірно, наступні етапи бойових дій на території Росії вимагатимуть від РФ більшої кількості особового складу і матеріально-технічних засобів у цьому регіоні.
• The Wall Street Journal (WSJ) 17 серпня повідомило з посиланням на джерело, що російські війська передислокували «кілька» бригад загальною чисельністю 5 000 осіб з інших регіонів України з 6 по 13 серпня.
• Українська армія, за повідомленням російської сторони, увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої. ЗСУ заявляють про контроль над понад 90 населеними пунктами, серед них – райцентр Суджа.