Бути Андрієм Єрмаком: становлення і вплив ключового соратника Зеленського

Історію становлення глави Офісу президента Андрія Єрмака як одного з найвпливовіших людей в Україні можна досить повно проілюструвати двома фотографіями.

Перша світлина датована 20 травня 2019 року – це день інавгурації Володимира Зеленського. З розкритих почесною вартою дверей Маріїнського палацу в бік Адміністрації президента з широкими усмішками крокує новообраний глава держави зі своєю командою.

Поруч нього йдуть майбутні лідери влади: Андрій Богдан, який очолить ОП, керівники партії "Слуга народу" Дмитро Разумков і Руслан Стефанчук, близький друг і перший помічник президента Сергій Шефір, керівник виборчого штабу Іван Баканов, який скоро очолить СБУ, Юрій Костюк та Кирило Тимошенко, котрі відповідали за медійку виборчої кампанії та займуться тим самим на Банковій.

Більшість цих імен у політичному середовищі тоді мало хто знав, але принаймні вони з’являлися в медіа впродовж зими – весни 2019 року.

За спиною ж цієї вітринної частини команди на фото дещо позаду видніється ще одна голова – Андрія Єрмака в сонцезахисних окулярах.

Тоді навіть частина виборчого штабу Зеленського не до кінця розуміла, хто це такий.

Наприклад, у день другого туру виборів охорона КВЦ "Парковий", де був розташований штаб Зеленського, не хотіла пропускати автомобіль Єрмака, а в команді довго не знаходили того, хто б його знав і міг домовитися про допуск.

Для ширшої публіки його зв’язки з новою владою були взагалі невідомими. Та й, якщо чесно, мало кого обходили.

Друге важливе для нашої історії фото датоване 16 червня 2024 року. На великій платформі на тлі швейцарських гір стоять лідери та представники сотні країн і поважних організацій, які долучилися до першого засідання Саміту миру.

У самому центрі, перекриваючи своєю кремезною постаттю навіть віцепрезидентку США Камалу Гарріс, стоїть усе той же Андрій Єрмак.

І вже ні в кого на фото не виникає запитання: "А хто це?".

Натомість майже всі люди з першого фото дня інавгурації вже давно втратили і вплив, і посади.

Єдине питання, яке залишається після погляду на згадані дві світлини – як, власне, мало кому відомий юрист і кінопродюсер з Києва без політичного досвіду став незамінною фігурою для президента Зеленського і якщо не першою, то і не другою за впливовістю людиною в Україні?

"Українська правда" вирішила знайти відповідь на це запитання, особливо на тлі зацікавлення західних ЗМІ та еліт Єрмаком після Саміту миру.

УП провела десятки розмов із впливовими політиками й урядовцями, працівниками ОП та найближчою командою глави Офісу. Досить симптоматично, але жоден зі співрозмовників не захотів говорити про Єрмака під запис.

Завоювання Єрмака

З родиною Зеленських і "кварталівським" середовищем Єрмак був знайомий задовго до того, як Володимир Олександрович став президентом України.

Вони оберталися в шоубізових колах Києва. Єрмак був медіаюристом. Врешті його бізнес-зв’язки з власницею елітного бутіка Sanahunt, де одягалась і відпочивала українська еліта, серед якої були і "кварталівці", теж були корисними.

Але цього було замало, щоб грати відчутну роль у команді Зеленського на початку його політичного шляху. Там були люди куди більш заслужені, які разом із майбутнім президентом кували спільний тріумф на виборах.

Тож після приходу нового керівництва на Банкову Андрієві Єрмаку дісталася досить скромна позиція – помічник президента. Навіть не перший помічник, який традиційно відповідає за графік і зустрічі глави держави.

У нової посади не було точно визначеного функціоналу. Але, як виявилось, це стало для Єрмака перевагою.

Поки решта команди ділила посади, займала кабінети та розбиралась у хитросплетіннях вертикалі влади, "простий помічник" сконцентрувався на єдиному важливому ресурсі – фізичному доступі до Зеленського.

"Він часом дуже демонстративно показував, що він тут "тільки заради свого великого друга". Наприклад, у літаку летимо, всі поруч. І Єрмак починає ледь не кричати, що "от, мій друг, я заради нього все зроблю". Всі так переглянулись: чо ж ти кричиш, він і так чує.

Це нагадувало, як ти переходиш у нову школу, знаходиш найкрутішого старшокласника і намагаєшся стати йому другом, щоб бути в авторитеті", – пригадує на умовах анонімності один із членів першої ітерації Зе!команди.

"Він намагався заповнити собою простір поруч із президентом.

Наприклад, були якісь міжнародні переговори телефоном. Для цього є спеціальна кімната, там стоїть стіл Зеленського, поруч стільчик для МЗС, щоб у разі чого бути поруч. А трохи далі у кімнаті – диван, де уже сидять інші люди. Наприклад, Богдан сидів там. Тоді ще в МЗС був Пристайко, він сидить біля Зе.

І тут приходить Єрмак, проходить прямо до стола, бачить, що там місця немає. І він просто собі сідає на край столу біля Зеленського. Головне – бути поруч", – розповідає інший учасник тодішньої команди президента.

За відсутності нудних і обтяжуючих посадових обов’язків Єрмак мав можливість братися лише за ті проєкти, про які просив особисто Зеленський. І які могли дати президенту максимум публічних бонусів.

Першим таким проєктом, за який відповідав Єрмак, став обмін полоненими.

7 вересня 2019 року в Борисполі приземлився літак зі звільненими бранцями Кремля та українськими моряками. Власне, коли двері літака відчинились і з них вийшов Андрій Єрмак, то із трапу того літака і почалося його сходження у велику політику.

Після цього зникли сумніви, що саме він має вести найскладніший трек, який успадкував президент Зеленський – переговори з росіянами.

Залучення Єрмака в розмови з РФ сталося до обміну й було в дечому навіть випадковим.

За даними УП, до організації перших напівтаємних контактів нової команди з російською стороною в 2019 році був долучений олігарх Ігор Коломойський.

Якраз на його зв’язках був організований прихований приїзд в Україну перших переговірників від Кремля, а згодом і "візит у відповідь", з яким поїхав один Андрій Єрмак.

Чому саме простий помічник президента був відібраний для такої місії, досі складно сказати. Співрозмовники УП у владній команді переконують, що під час однієї з перших телефонних розмов Зеленський запропонував його кандидатуру Путіну, і той не був проти людини з "красивой фамилией".

Восени 2019-го росіяни зробили кілька "кроків назустріч" у вигляді звільнення полонених чи повернення кораблів. Україна своєю чергою погодилася на прийняття так званої "формули Штайнмаєра".

Одразу після цього з подачі прибічників попереднього президента почалися перші мітинги на Банковій, а в публічному просторі з’явився наратив про "Єрмака – агента Кремля".

Але загалом у політичних колах упівголоса заговорили про можливість серйозних домовленостей із росіянами.

Але тоді стався Париж, зустріч "нормандської четвірки", тет-а-тет Зеленського та Путіна – й усе різко застопорилось. Деталі тих зустрічей залишаються невідомими, і навіть президент вдає, що не пам’ятає суті розмов.

Хай там як, але швидка "історія успіху" перетворилася для Єрмака на роки монотонних і безрезультатних "мінських зустрічей".

"Єрмак походить із кола київських юристів. Це таке середовище, де можна домовитись чи порішати будь-що. І це була головна помилка наших, коли вони повірили, що Путін реально відкритий до розмови. Йому треба було лише, щоб ми здались", – пригадує один із учасників паризької делегації в розмові з УП.