Те, що після 2014 року Україна продовжувала, незважаючи на заборони, купувати вугілля в Росії, ні для кого не секрет. Тема особливо не педалювалася, але про ключові фігури, які заробляли гроші на кривавому вугіллі, писали.

Серед тих, хто розробляв схеми, що дозволяють закуповувати і, найголовніше – завозити – в Україну російське вугілля, називали якогось Дмитра Коваленка – він вигадував нові та нові шляхи обходу заборон і втілював у життя механізм постачання вугілля з Росії та так званих «Л/ДНР ».

Працювало це приблизно так. За схемою «перерваний транзит», наприклад, російське вугілля прямувало до Естонії, Білорусії чи Польщі, але в дорозі щось «відбулося» і перевізнику «доводилося» залишити вантаж на українській території. Або ж вугілля довозилося до умовної Польщі, там його розвертали з якоїсь причини (неякісне, не той сорт тощо), оформляли повернення від імені «польського» покупця, і щось «траплялося» вже по дорозі назад. Були й інші схеми, але їхня суть зводилася до одного – як обійти заборону та завезти нелегальне вугілля на територію України.

У перші роки війни це викликало обурення та періодичні спроби боротися, але в останні два-три роки на схеми, по суті, махнули рукою – не один Дмитро Коваленко заробляв у такий спосіб, зрештою, у подібних схемах брали участь дуже багато і надто відомі люди . Тому держава мляво вдавала, що бореться з торгівлею на крові, а суспільство, за винятком купки «націоналістів», на це взагалі не реагувало.

Але 24 лютого стало вододілом, коли багато речей, на які ще 23 числа заплющували очі, стали неприйнятними. У тому числі і побитий вислів «торгівля на крові» перетворився з фігурального виразу на буквальне. Однак це аж ніяк не зупинило Дмитра Коваленка, фірми якого й надалі продовжували постачання російського кута в Україну за тими самими випробуваними роками схемами . Добре, що правоохоронці ніяк на це не реагували.

Не завадили йому й нові санкції та заборони, запроваджені щодо Росії та торгівлі з нею як на рівні України, так і на рівні міжнародної спільноти. Звичайно, якісь незручності цей шквал санкцій створив і для Коваленка, але налагоджені ще 2014 року схеми продовжили працювати.

Більше того – Коваленко навіть наростив обсяги, благо більшість конкурентів або добровільно, або примусово перестали купувати російське вугілля. Працює Коваленко через іноземні компанії, які використовує для уникнення податків та обходу заборон. Завдяки тому, що працює він у такий спосіб з 2014 року, цих компаній у нього накопичилася достатня кількість, що допомогло після 24 лютого наростити обсяги покупок російського вугілля та продаж його по всьому світу. Як у приказці «кому війна, а кому – мати рідна».

То була теоретична частина. А тепер перейдемо до практичної. У розпорядженні редакції опинилися документи, які розповідають, як працюють схеми Дмитра Коваленка. Їх вивчення дає можливість зрозуміти, які саме фірми та в яких країнах задіяні у закупівлі російського вугілля, також стають відомі деякі імена людей, задіяних у цих процесах.

Компанії Sibcoal та ANTEX INTERTRADE LTD

Про компанії Sibcoal та ANTEX INTERTRADE LTD, за допомогою яких поставляється вугілля до Польщі, писали і раніше. Але нові відомості. Це – інвойс за 16 липня 2022 року між польською Sibcoal та білоруською «Екойл Кемікл» на постачання російського вугілля із шахти «Біловська».
 

Це не єдина закупівля. Нижче наводимо витримку з договору між Sibcoal та ANTEX INTERTRADE LTD (яка також є структурою Коваленка). Це так звані «внутрішні прогони», але питання, звідки приїхало це вугілля і куди воно далі поїхало, залишається відкритим.
Зверніть увагу на суми – йдеться про мільйони доларів.

Російське вугілля Дмитро Коваленко постачає не лише до Польщі. Серед одержувачів – Чехія:
  

Зверніть увагу на дату – 27 лютого. На четвертий день війни російське вугілля фірма Дмитра Коваленка ANTEX INTERTRADE LTD везе до Чехії.

Щоправда, загально звинувачувати поляків у бездіяльності, мабуть, не можна – зважаючи на все, вони почали розслідування, бо, згідно з випискою з реєстру, Коваленко змінив назву структури Sibcoal – з 18.08.2022 р. вона називається Polska Grupa Importowa Premium.

Компанія Adelon AG

Ця компанія також продовжила співпрацювати російськими та білоруськими компаніями після 24 лютого. Зареєстровано її у Швейцарії, але належить Дмитру Коваленко.

Це – два інвойси від 28 липня 2022 року

Суми незначні, але головне це не. Головне – ці документи підтверджують факт роботи швейцарської компанії Дмитра Коваленка із російським вугіллям.

А це – витяг з договору з компанією «МелТЕК», з якої чітко видно, що в період війни компанія Adelon AG так само, як і Azurit (про неї – нижче), безпосередньо закуповує вугілля у російської компанії.

  
Дмитро Коваленко не гидує і далі працює і заробляє разом із росіянами.

Компанія Plaimp SFP Limited

Ми не знайшли фактів торгівлі цієї компанії з російськими вугільними виробниками, проте цю структуру Коваленко використовує для переуступки боргів.

Також привертає увагу рахунок Plaimp SFP Limited, виставлений на HAMPTON RESOURCES LIMITED – компанію, що входить до орбіти казахської компанії ТОВ EximArtis.

Зараз ця інформація перевіряється, але, зважаючи на все, можна сміливо стверджувати, що Коваленко вибудовуватиме нові схеми через Казахстан.

Спільний проект Дмитра Коваленка та Олександра Курпетка – компанія Azurit DWC-LLC

Дмитро Коваленко – не єдиний гравець на тіньовому ринку торгівлі російським вугіллям. Активну участь у цьому процесі бере Олександр Курпетко, який раніше працював у «Метінвест Холдинг» Ахметова, де відповідав за закупівлю вугілля. До приходу до «Метвінвесту» Олександр Сергійович відав закупівлі вугілля в компанії «Донецьксталь», а тепер працює в українському офісі компанії Trafigura, де займається тим самим – закупівлями вугілля, але вже для ДТЕК Ріната Ахметова та державного «Центренерго».

Компанію Azurit DWC-LLC Курпетко та Коваленка зареєстрували на підставного румуна. За фактом керують цією структурою саме вони. До речі, учасники вугільного ринку чудово знають, хто насправді володіє всіма підставними компаніями, і «секретом» це лише для правоохоронців.

Ось ліцензія компанії, де зазначено, що румун Chemal Giumali – власник та керівник компанії:

Примітно, що всі установчі документи вони запевняли у Москві та у консульстві Росії у Дубаї.

А ось – додаток до договору:

І – рахунок:

Ці документи (вони не єдині) чітко підтверджують: компанія Azurit DWC-LLC весь 2022 повним ходом співпрацює з компаній «МелТЕК» і купує в неї вугілля. Хоч як країна призначення і стоїть Південна Корея, велике питання – куди це потім поїхало.

Знаючи, що Олександр Курпетко має можливість продати дане вугілля компанії Trafigura, не виключено, що Azurit DWC-LLC надалі реалізує дане вугілля саме на адресу Trafigura. Якщо це підтвердиться, то один з найбільших світових трейдерів матиме великі проблеми.

Той факт, чому саме компанія «МелТЕК» продає вугілля Дмитру Коваленко, пояснюється тим, що у «МелТЕК» на сьогоднішній день усіма продажами керує давній друг Коваленка – Євген Володимирович Потапов, який тривалий час працював фінансовим директором «Індустріального Союзу Донбасу» в Україні, а зараз активно допомагає керувати захопленими підприємствами на непідконтрольній території «ДНР» та «ЛНР», такими як Алчевський МК, Єнакіївський МК. До речі, контракт між «МелТЕК» та Azurit був підписаний у травні, коли на повну силу йшли активні бойові дії.

Перелік контрагентів, на яких структури Коваленка постачають свою продукцію:

— Terracone, TUZ, CTL Logistics, POLCARGO-MEDYKA Sp. z oo, Trade Trans Combi, ELEKTO-STAL, Sped Trans Polska Sp. z oo, ADS SYSTEM.

Співробітники Коваленка, які безпосередньо супроводжують вищезазначені угоди:

— Олександр Шепель,

— Юрій Феофанов (+38(096) 105-86-85),

— Дмитро Феофанов (+38(099) 778-37-26),

– Кирило Хейко.

У розпорядженні редакції, окрім документів, які ми наводимо у тексті цього невеликого розслідування, є й інші, що підтверджують усе, що написано вище про співпрацю Дмитра Коваленка з Росією. Ми готові їх надати будь-якому правоохоронному органу, який нарешті зацікавиться тим, що відбувається на вугільному ринку Європи та України, куди структури Дмитра Коваленка постачають російське вугілля. Принаймні ми тішимо себе такою надією. Тому що війна триває вже вісім років. А її активна фаза – сім із лишком місяців. Але торгівля російським вугіллям лише набирає обертів. Чи не час покласти край цій діяльності?