З 7 жовтня пропагандистські російські Telegram-канали та медіаресурси рясніють заголовками та публікаціями про «використання української зброї ХАМАСом». Формати для нібито «підтвердження» обираються різні: від заяв російських чиновників і так званих представників окупаційних адміністрацій до сумнівних відео та фото.

Наприклад, на пропагандистському "Telegram"-овому каналі «Репортёр Руденко V» 8 жовтня з’явилося відео з нібито українською зброєю. Проте на самому відео досить маніпулятивно представлений набір зброї без жодного підтвердження, що вона є українською.

Пізніше на цьому ж каналі з’являється ще один допис, де знову йдеться про знищення танків ХАМАСом з використанням нібито української зброї. Важливо зауважити, що згодом це повідомлення було видалено з Telegram-каналу. Оскільки виявилось, що цей танк — взагалі то російський Т-90, який підбили українські військові.

Не оминули цієї теми і головні російські пропагандисти, як-от Соловйов, з посиланням на знімок екрану нібито якогось іноземного видання. Проте ні посилання на цей матеріал, ні назви видання немає, а саму статтю за заголовком не відшукати ні в Google, ні в Яндекс.

Російські медіаресурси обрамлюють наратив про «українську зброю в руках ХАМАС» нібито «викриттям двадцятирічної незаконної продажі зброї по всьому світу». Пропагандистські матеріали один за одним розповідали про те, яким чином «українська зброя потрапляла до рук бойовиків ХАМАС».

Крім того прокремлівські актори поширили брехливе відео нібито створене Бі-Бі-Сі з вигаданим посиланням на «розслідування Bellingcat» про те, ніби «Україна постачала зброю ХАМАС». Однак ані Бі-Бі-Сі News, ані Bellingcat насправді не робили таких повідомлень та не надавали жодних висновків.

Водночас російська пропаганда у цьому контексті просуває тезу про те, що «США не витягне допомогу на два фронти».

Отже, російська пропаганда активно зреагувала на початок війни в Секторі Газа та використала у власній інформаційній війні проти України, запустивши нову дискредитаційну кампанію. Проте старт кампанії був настільки швидким, що жодних доказів, окрім порожніх слів, сумнівних фото та відео й посилань на безіменні видання, РФ не знайшла.