Качка заявив, що після п’яти місяців переговорів Україна втратила надію на вирішення цієї суперечки, і саме тому Київ звернувся до Світової організації торгівлі.

Відтоді, за словами Качки, українська сторона не отримала жодної відповіді від польського уряду з цього приводу. Для Києва було важливо не лише те, що Польща продовжила заборону, але й те, що вона поширила її на більшу кількість продуктів – борошно та зерновий шрот.

"Головна причина для нас – довести, що Польща не має права запроваджувати такі заходи. Ми від самого початку не погоджувалися із забороною експорту, для нас важливо рухатися в правильному напрямку, а це означає діалог з Єврокомісією, як інституцією, що відповідає за міжнародну торгівлю", – підкреслив Качка.

Він пояснив, що Україна пішла на цей крок, щоб "переконати" Польщу зробити крок назад і погодитися на механізм ліцензування, розроблений у співпраці з ЄС.

Качка додав, що Україна не має наміру погіршувати відносини з Польщею, а прагне виробити цивілізовані методи вирішення суперечки.

Як повідомлялося, 15 вересня Європейська комісія відмовилася продовжувати дію тимчасової заборони на імпорт українських пшениці, кукурудзи, насіння соняшнику та ріпаку до п’яти сусідніх з Україною країн ЄС.

Водночас у повідомленні Єврокомісії зазначається, що Україна погодилася запровадити певні правові заходи (наприклад, систему ліцензування експорту) протягом 30 днів, щоб уникнути різких стрибків експорту зерна. Україна має подати відповідний план дій не пізніше 18 вересня.

Натомість Польща, Угорщина та Словаччина вирішили запровадити односторонні обмеження.