Перейти к основному содержанию

Власники збанкрутілого «Укрінбанку» ошукали державу на 1,8 млрд гривень

20.09.2022
Опубликовано в Бизнес

Після визнання неплатоспроможним ПАТ «Укрінбанк», що належав Володимиру Клименку, дочекавшись виплати Фондом гарантування вкладів 1,8 млрд гривень вкладникам, акціонери провернули аферу з виведення усіх активів у власність нової компанії з Луганській області. Після цього вони ініціювали процедуру банкрутства за небанківським законодавством. В деталях махінації розбиралася редакція 368.media.

Ще в 2007 році одним із найбільш перспективних вітчизняних банків «Український інноваційний банк» цікавився ізраїльський банк Bank Hapoalim, котрий був готовий придбати його за 200 млн доларів. Самі ізраїльтяни були готові зробити угоду, але був потрібен дозвіл, багато в чому формальний, Національного банку. І тут за словами тодішнього голови правління «Укрінбанку» Сергія Мещеряка, почалися махінації високопосадовців, через які згодом фінустанова перейшла у власність нових власників, у тому числі Володимира Клименка, за 4 тисячі гривень.

Володимир Клименко засвітився як міноритарний акціонер ПАТ «Автокразбанку», а також як тимчасовий адміністратор банку «БІГ Енергія», призначення якого нібито лобіював особисто замголови Нацбанку Володимир Стельмах. Під час роботи Клименка останній був викритий у схемі виведення коштів за кордон на рахунки підконтрольних зарубіжних структур до одного з латвійських банків. За даними податкової служби, лише за 3 місяці таким чином пішли 875 млн доларів. Будучи тимчасовим адміністратором банку він запам’ятався постійними обіцянками вкладникам про відродження фінансової установи та нарощування ним темпів розвитку. Як писали ЗМІ тоді, таким чином адміністратор швидше за все просто намагався залучити до банку нових вкладників, готівка яких віддавалася «своїм клієнтам» у рахунок погашення проблемного депозиту.

За словами Сергія Мещеряка, тодішнього голови правління «Укрінбанку», протягом 8 місяців у НБУ тягли з видачею дозволу на придбання банку ізраільтянами, натякаючи на необхідність вирішити питання зі Стельмахом, що могло коштувати 5% від суми угоди з ізраїльтянами, тобто 10 мільйонів доларів. В результаті після початку фінансової кризи влітку 2008 року ізраїльтяни, які так і не отримали дозволу НБУ, відмовилися від угоди.

Після передачі акцій НБУ негайно виділив банку рефінансування на 450 млн гривень, а інвестори, які отримали акції за символічні гроші, від інвестування відмовилися. Незабаром після операції Микола Герасименко та Володимир Клименко почали вимагати, щоб банк видав кредити підконтрольним їм структурам. У грудні 2015 року банк визнано неплатоспроможним, а у наступному березні фінзаклад ліквідували

Незабаром після визнання Національним банком ПАТ «Укрінбанк» неплатоспроможним, дочекавшись, поки Фонд виплатив вкладникам банку 1,8 млрд гривень у межах гарантованої суми, зацікавлені особи, серед яких і колишні акціонери банку, ініціювали декілька судових процесів щодо оскарження процедури виведення банку з ринку і у липні 2016 року за одну ніч внесли зміни до єдиного державного реєстру.

Таким чином ПАТ «Укрінбанк» було перейменовано в ПАТ «Укрінком», а місце розташування змінено з Києва на Сєвєродонецьк Луганської області. Кінцевим бенефіціарним власником значиться Володимир Клименко, у минулому — голова спостережної ради, власник істотної участі ПАТ «Укрінбанк».

Ця нова юридична особа вивела на свою користь з ПАТ «Укрінбанк» усі активи, включно з нерухомістю, натомість, зупинила розрахунки з кредиторами і таким чином незаконно привласнила кошти вкладників банку, кредиторів і держави.

Тепер же ПАТ «Укрінком», яке наполягає на тому, що воно є правонаступником ПАТ «Укрінбанк», розпочало процедуру банкрутства не за банківським законодавством, а за процедурою, передбаченою для небанківських юридичних осіб. Вона не передбачає жодної пріоритетності прав вкладників на отримання відшкодування і не закріплює черговості отримання коштів рештою кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від у 2020 році було прийнято до розгляду заяву про порушення провадження у справі №913/266/20 про банкрутство ПАТ «Укрінком» на вимогу кредитора ТОВ «ЮС-Металл». Зазначимо, ініціатор справи про банкрутство  — компанія, зареєстрована у 2016 році з статутним капіталом у тисячу гривень у багатоквартирному житловому будинку в Києві. Власником зазначений Юрій Бабій.

Формальною підставою для порушення справи про банкрутство стала несплата компанією ПАТ «Укрінком» 101 тис. гривень на користь ТОВ «ЮС-Металл» за проведенні ремонтно-будівельні роботи в офісній будівлі по вул. Вознесенський узвіз, буд. 10-А у м. Києві.
Станом на 1 квітня 2020 року сума акцептованих вимог кредиторів перевищує 3 млрд грн , з яких вкладникам 200+ тис. гривень (4 черга) мають повренути 607,7 млн гривень, не пов’язаним із власниками юридичним особам (та іншим кредиторам 7 черги) – близько 500 млн гривень.

Крім того, залишаються не повернутими державі 1,8 млрд гривень, виплачених вкладникам банку Фондом гарантування. Він  в офіційному повідомленні висловив думку/припущення, що ПАТ «Укрінком» таким чином «намагається піти у контрольоване банкрутство і у такий спосіб уникнути розрахунків з кредиторами банку».

Згодом, у березні 2021 року Верховний Суд визнав незаконною ліквідацію «Укрінбанку», відмовивши в задоволенні заяви Національного банку України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 у справі №826/5325/16 .
Таким чином Верховний Суд остаточно вирішив, що ліквідація Укрінбанку була розпочата НБУ та Фондом гарантування вкладів фізосіб незаконно.

Згодом, 21 липня Шостий апеляційний адмінсуд залишив в силі ухвалу Окружного адмінсуду Києва від 19 квітня 2021 року у справі №826/5325/16 про виключення Укрінбанку з державного реєстру банків.Нацбанк вважає це черговою спробою акціонерів банку уникнути його ліквідації в порядку, визначеному законом №590-ІХ, згідно якому ліквідація банку має бути завершена Фондом гарантування вкладів фізосіб.

Національний банк вважає такі судові рішення незаконними та необґрунтованими й оскаржить їх в касаційному порядку. Ліквідація неплатоспроможного банку є незворотним процесом, а будь-які спроби з боку його акціонерів її уникнути несуть в собі загрозу порушення прав вкладників та інших кредиторів неплатоспроможних банків.Начальник управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту Нацбанку Віктор Григорчук, коментуючи рішення суду у 2021 році.

Слід зазначити, Східний апеляційний господарський суд 7 вересня 2022 року, за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів та апеляційною скаргою ПАТ «Український інноваційний банк» на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі про банкрутство ПАТ «Українська інноваційна компанія», відкрив апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 18 жовтня 2022 року.