Вы находитесь здесь:Главная/Разделы/Спорт/Молниеносный Токарев Владимир Александрович: от УВД до министра и обратно в УВД
21.09.2015

Гра в «монополію», або «Укрспирт», який ось-ось лопне

Опубликовано в Новости Киева

Наприкінці серпня Кабінет міністрів вніс у Верховну Раду законопроект №2519а, яким запропонував виключити з переліку обʼєктів, що не підлягають приватизації, 374 підприємства агропромислового комплексу, включаючи такі гіганти, як ДП «Укрспирт» і ДП «Артемсіль». У першому з них Мінагрополітики завершує конкурс на посаду керівника підприємства. За вже сформованою традицією, конкурс проходить із розмахом: залучаються міжнародні експерти, а різні етапи транслюються в ЗМІ. Експерт Forbes Григорій Трипульський, один із претендентів на посаду очільника «Укрспирту», поділився своїм баченням того, які проблеми в галузі породжує фактор держмонополії, і чим насправді має розпоряджатися держава, контролюючи спиртовиків.

Гра в «монополію», або «Укрспирт», який ось-ось лопне
Фото Shutterstock

У знаменитому оповіданні О'Генрі «Трест, який лопнув» розповідається про створену двома спритниками монополію на торгівлю горілкою в маленькому американському місті, і про те, що такі трести (монополії) мають слабке місце − вони розвалюються зсередини. Саме так зараз розвалюється одна з ключових монополій держави − на виробництво спирту.

Часта зміна менеджменту, постійні корупційні скандали, «смотрящіє» над окремими регіонами фактично за минулий рік привели процвітаючу галузь до збитків у розмірі 532 млн гривень. Повірити в те, що компанія, яка не має конкурентів на ринку і фактично диктує умови цілої галузі (і галузі прибуткової), може бути збитковою − неможливо. У зв'язку з цим на прикладі «Укрспирту» можна вчергове спостерігати неефективність держави як управлінця комерційними підприємствами. Таким чином, після прийняття даного законопроекту парламентом, питання продажу підприємства вирішиться остаточно.

Основна цінність, яку зараз має держава, − це ліцензія, що дає право на виробництво спирту, і контролюючий апарат, який може запобігти виробництву контрафактної продукції. І саме ліцензією державі і слід торгувати, заздалегідь прописавши «дорожню карту» розвитку галузі та контролю за нею

Проте найцікавіше в даній ситуації, що продавати особливо то й нічого. ДП «Укрспирт» включає в себе 41 завод, з яких реально працюють тільки 17. Ще є Концерн «Укрспирт», який складається з маси окремих держпідприємств, багато з яких знаходяться в стані банкрутства, а інші − розкрадені і становлять цінність хіба що в якості металобрухту.

Крім того, у галузі існують мільярдні зобов'язання перед бюджетом (штрафні санкції ДФС) і борг перед приватними кредиторами в кілька сотень мільйонів гривень. Наявні заводи в масі своїй були побудовані ще в радянський час (а деякі − взагалі в 19-му столітті), коли про енергозбереження ніхто і не думав, а тому технології морально (та й фізично) застаріли. Незначну частину заводів було модернізовано. Однак найчастіше це було зроблено за гроші інвесторів, і такі модернізовані потужності належать їм, наприклад, лікеро-горілчаним заводам, які купують спирт.

Виникає питання: що і за скільки продавати? Адже якщо зараз відкрити ринок і зняти державну монополію, значно вигідніше буде побудувати один величезний завод із сучасними технологіями виробництва, який вироблятиме обсяг спирту, достатній для усієї країни, а обслуговувати його будуть приблизно в 200 разів менше співробітників, ніж зараз числиться на «Укрспирті». Приклади таких заводів є в Канаді.

Існує декілька стратегій приватизації:

  • продаж підприємства цілком із поступовою відміною монополії;
  • продаж підприємства великими кластерами (наприклад, тільки виробникам горілки);
  • і продаж частки в підприємстві зі збереженням державної частини.

На думку автора, основною цінністю, якою володіє зараз держава, є ліцензія, яка дає право на виробництво спирту, і контролюючий апарат, який може запобігти виробництву контрафактної продукції. І саме ліцензією державі і слід торгувати, заздалегідь прописавши «дорожню карту» розвитку галузі та контролю за нею. Все це можна зробити досить оперативно, не доводячи галузь до остаточного розвалу.

Григорій Трипульський

керуючий партнер юридично-консалтингової компанії «Де-юре»

http://forbes.net.ua/ua/opinions/1402246-gra-v-monopoliyu-abo-ukrspirt-yakij-os-os-lopne

Оставить комментарий

 
 

СМАРТ-БЛОГИ