• Вымогатель Кравец Юрий и мошенник СЕПАРАТИСТ тайные владельцы гавносайтов Элита Станы и SKELET-INFO
    Вымогатель Кравец Юрий и мошенник СЕПАРАТИСТ тайные владельцы гавносайтов Элита Станы и SKELET-INFO

    Кравец Юрий Игоревич. Досье. С обычного журналиста, он стал главой антимонопольного комитета одесской области, "пропустив через свой зад" многих партийных деятелей. Потеряв почву под ногами Кравец Юрий Игоревич -прихвостень Януковича понял, что этого ему мало: деньги то не поступают и жить нужно. Вот тогда и "подворачивается" ему на пути такой же по сути аферист и мошенник в базах МВД и СБУ он проходит под кодовым названием СЕПАРАТИСТ.  Досье. СЕПАРАТИСТ. Вот, что он пишет на своём ФБ: СЕПАРАТИСТ · ....а вы помните доллар по 7? А вы помните доллар по 8? ...а всё это было. пока быдло на майдане не скакало. Или я не прав? )))))))))))))))) ....какие же вы конченные - все те, кто хоть чуток майдан поддерживал....

    Опубликовано Среда, 31 Август 2016 07:51 Подробнее ...

Гройсман Владимир

28.02.2014 | 2 комментарии | Гройсман Владимир | Прочитано 7389 раз

Бывший винницкий мэр Владимир Гройсман теперь стал вице-премьером Украины по вопросам ЖКХ. Для многих украинцев Гройсман — темная лошадка. Пиар мэра работает так, что говорят, будто все винничане чуть ли не единогласно поддерживают бывшего мэра. Биография мэра Гройсмана. Родился 20 января 1978 года в Виннице в семье служащих. Отец - Гройсман Борис Исаакович (родился 22.08.1946), директор фирмы «Юность», депутат Винницкого городского совета 24 созыва.  Образование высшее. В 1994 году окончил Винницкую среднюю школу № 35. В 2000 году поступил, а в 2003 году закончил Межрегиональную академию управления персоналом по специальности «юриспруденция ».

Щось останнім часом не таланить Борисовичу! Що б мерія не зробила – вінничанам не до шмиги! Встановив їм мер нові зупинки на Театральній, а вони – в крик! Мовляв, не захищають оці зупинки ні від чого: ні від сонця, ні від дощу, ні від вітру. І сісти, бачте, їм нема де, бо лавка куценька! Чогось містяни впевнені, що такі зупинки дуже вразливі: якийсь п’яниця може «пройти» крізь неї, не побачивши скляної перепони. Щоправда, інші цінителі кажуть, що навпаки: з дощами таке болото на вулицях буде, що транспорт оті скляні будки заляпає під самий дах, так що «крізь» стіни точно ніхто не посуне.

Але платити всеодно треба! Судячи з рахунків за послуги ЖКГ, з наших кранів тече «Боржомі», сміття вивозить особисто мер на «Рендж ровері», а двір власноручно прибирають працівники мерії. Так жартують вінничани. Але їм не смішно. Бо ціни за оті міфічні послуги ростуть так, ніби наша мерія їх на дріжджах замісила! І спитати – чому? Невже у нас в Україні раз на два-три місяці підіймається ціна на газ та електроенергію? Чи, може, вся вода з Бугу під землю пішла, що й вона для нас усе дорожчає? Але факт залишається фактом: аби оплатити утримання квартири, вінничанам скоро доведеться їхати на заробітки.

Як ми й передбачали, наша Вінниця невдовзі матиме черговий ювілей. Вовині археологи нарили нам цілу купу «історичних» знахідок часів Золотої Орди. Питаєте, а чого не знайшли мамонта, «припаркованого» біля якоїсь печери? Ну, не все ж одразу! Трохи терпіння. Мамонт ще попереду. Та й ювілеї мають іти по черзі: спочатку 650 років Вінниці (двічі!), в 2014-му відмітимо 700, через рік – 800 і так далі. Такими темпами через три роки і до тисячоліття дійдемо! Головне, глибше, глибше копати! (Ну, наш євро-мер Вова і без нас це вже зрозумів. Бо ювілеї міста – очманіти яка прибуткова штука!) А цього літа профінансована мерією на 100 тисяч гривень археологічна експедиція «вгризлася» у землю тільки на 6,5 метра, перелопативши у пошуках цінного артефакту якихось там 450 кубів землі. Та це – тільки початок!

«Молодий мер Вінниці Володимир Гройсман за кілька років зламав спротив бюрократів і перетворив пострадянський чиновницький апарат міста в муніципальну службу західноєвропейського зразка. На підході – реформи ЖКГ й охорони здоров’я».
«Хол вінницької мерії більше нагадує візовий центр чи зал комерційного банку, ніж класичну українську установу. Ресепшн, безкоштовний міський телефон, Wi-Fi, досяжний навіть на площі перед мерією».

Вінниця їсть найдорожчу ковбасу. Дякуємо, Владимиру Гройсману !  Днями вийшла публікація вінницького «Реалу», де автор розповів про подорожчання ковбаси на Вінниччині.  Мене й справді зачепило: чому ж це у нашій аграрній провінції ледь не найдорожча ковбаса у порівнянні з іншими регіонами України?! Адже Вінниччина – цілком багатий регіон на м’ясопереробні підприємства, які «штампують ковбаски»: Сосонська ковбасна фабрика (ТМ «Солоха»), ТОВ «Тульчинм’ясо», Козятинський м’ясокомбінат. А ще ж Липовецький, Барський і чимало інших. Але от що цікаво: ці «інші» у нашому обласному центрі зустрінеш украй рідко, якщо взагалі зустрінеш.

Мешканці нашого славного міста не відають, за що платять гроші ЖЕКам. Точніше, вони розуміють, що сплачуть за послуги, а ось за які саме та в чому вони полягають – не знають. Про це свідчить невеличке опитування, яке провели члени громадської організації «Голос народу – до демократії через право». Активісти цієї організації поставили вінничанам прості запитання на кшталт «За що ви платите ЖЕКу?» та «Які маєте права та обов’язки, як жильці будинку?». Найбільш часто люди відповідали «не знаю», «не вникав», «не пам’ятаю», «не цікаво», «платимо і платимо», «ми не розуміємо, ми темні люди».

або Бидлу слова не давали  Наш молодий євро-мер Вова Гройсман а, здається, ніяк не може вийти з пубертатного віку. Для тих, хто не в курсі. У пубертатний, тобто підлітковий період дитина потребує підвищеної уваги батьків. Не поспішайте її сварити, якщо помітили різкі зміни настрою, дратівливість, зниження інтересу до навчання, постійну втому. Психологи радять дорослим не залишати дитину з такими проблемами наодинці, не поспішати її сварити. А до готових страв можна додавати йодовану сіль…

Наша Вінниця, чим далі, тим більше нагадує Хайфу. Чи Тель-Авів, де суцільна пустеля, скло і бетон. Перш за все, бідністю зелені, яка останнім часом у нас або спеціально винищується, або сама втікає з вулиць міста. (Хоча, заради справедливості, треба відмітити, що в Хайфі та Тель-Авіві, де літня спека сягає за 40 градусів вище нуля, зелені подекуди більше, ніж у нашій подільській Вінниці).  Нещодавно у нас з’явилися так звані «підвісні клумби», гордовито названі мерією «садами Семіраміди». Хто не знає – це теж ізраїльське «ноу-хау». За такими «садами» (народ їх називає «вазонами на стовпах») ізраїльтянам легше доглядати. У нас, в центрі України, дощів та землі, придатної для вирощування зелених насаджень, ніби й достатньо, але свою «Хайфу» мерія все одно зробила. Є у нас навіть своя «стіна плачу». Хто не знає, це бетонне підвищення, яким закінчується оновлена площа перед ЦУМом (в народі – площа Мавзолейна)…

Чому вінничани лаються та лякаються, коли чують від мера Гройсмана про нові реформи? Чому ці обіцянки сприймають, як погрози? Тому що знають наслідки усіх попередніх його реформ! Медична реформа зробила потрапляння до потрібного спеціаліста втричі складнішим і дорожчим. Реформаторська сверблячка, яку наш мер спробував наприкінці серпня реалізувати в сфері освіти теж, що називається, вилізла боком: батьки та діти-«переселенці» спалили масу нервових клітин, безуспішно мітингуючи під мерією. «Нова стратегія озеленення міста» обернулася тотальним винищенням зелених насаджень, які дуже заважають мерові-реформатору. «Прозорі офіси» витягли з міського бюджету мільйони гривень наших податків, а вінничани як товклися у чергах, так і понині товчуться.

Наш вінницький градоначальник Володимир Гройсман не тільки є «пташеням гнізда поРОШЕНкового»,– вони із шоколадним магнатом ще й багато в чому схожі. Наприклад, у жадібності, жлобстві, бажанні підгорнути під себе все, що «погано» (на їхню думку) лежить, у напусканні туману в очі майбутніх виборців (а Порошенко з Гройсманом тільки так і сприймають вінничан зокрема та людей загалом). Обоє дуже люблять показуху та обожнюють піар. Ба, вони навіть зовні чимось подібні!

Жадібність і апетити нашого євро-мера, схоже, гумові: розтягуються до неймовірних розмірів! Шматків землі, які можна штовханути «блатним» інвесторам за великі гроші й солідні відкати у нашому місті все менше – воно, на відміну від Вовиної жадібності, не гумове. Тому доводиться продавати ділянки, які продавати не можна в принципі! Бо це, по-перше, протизаконно, а по-друге – не по-людськи!

Здається, наш євро- Вова Гройсман вже дістав усіх остаточно. Якщо вже вінничани, які так масово підтримували це «юне обдарування» на останніх виборах, почали збирати йому гроші, аби від нього відкупитися, то це вже край.  Останніми краплями, що переповнили чашу терпіння вінничан, стали незаконна забудова шкільного стадіону, який Вова продав інвестору, та рішення запхати пам’ятник Шевченкові на Музейну, де його ніхто не побачить. А як побачить, то не впізнає. Народ із гаслами «Гройсман– українофоб», «Облдержадміністрація – маріонетка Гройсмана», «Гройсман, не руйнуй стадіони», «Маленький Гройсман проти ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ» приєднався до мітингуючих під ОДА 8 листопада, коли проходила чергова сесія облради.

Що б там не розказували приручені нашим градоначальником ЗМІ про «великі прориви по всіх фронтах» нашого євро-мера, скільки б куплених рейтингів не очолив наш Вова, а прості вінничани бачать те, що бачать: місто за керівництва Гройсмана поступово перетворюється на щось «середнє арифметичне» між базаром та великим супермаркетом. При цьому, за законами жанру, це перетворення супроводжується відповідними зовнішніми спецефектами: появою фонтанчиків, ліхтариків, нової тротуарної плиточки (винятково в центрі міста), безглуздих газончиків, усе більшої кількості реклами у найменш підходящих місцях, дорогезного облаштування центральних площ та інших відволікаючих увагу від головного маневрів.

Наш євро-мер Володимир Гройсман  – дуже талановита людина. Нехай не різнобічно, але один талант у нього справді є: робити гроші з повітря. Тут Вові рівних нема! Якщо, скажімо, торгівля муніципальною землею, транспортна та медична «реформи», відмивання грошей на всіляких тендерах, «відкати» із забудовників та інвесторів, «озеленення» міста шляхом винищення «старих» насаджень за допомогою солі, «витискання» бабла з місцевих бізнесменів – це раніше апробовані методи «зняття вершків», тоЖЕКівські афери – це, можна сказати, Вовине ноу-хау. Хоча є нахаби, які намагаються оспорити Гройсманову першість у цій царині, але ж ми, вінничани, свою «пальму» заздрісникам не віддамо! Адже ми на власній шкурі вже дізналися, що «Вінниця – найкраще місто для життя в Україні»…

Вовині мрії.  або У ліжку з ворогом.  Якось взимку на очі трапилося коротеньке, але надзвичайн оємке і цікаве інтерв’ю нашого «народного мера» Гройсмана. В ньому він пообіцяв нам збудувати у Вінниці Європу за 5 років. Умова – реформа самоврядування. Ну, ту дрібничку, що «мерствувати» нашому Вові залишилося значно менше, ніж 5 років, поки опустимо. (Очевидно, черговий термін мерства Гройсман уже відчуває у своїй кишені). Значно цікавішим моментом є така бажана для міського голови реформа самоврядування, про яку він сказав далі. Тут нашого Остапа так занесло, що він несподівано проговорився і відкрив сокровенне!

Страница 1 из 2

Присоединяйтесь к нам. Будьте в курcе свежих событий и новостей.

Закрыть