Твердження Москви про розширення "газового союзу", до якого Кремль запросив Казахстан та Узбекистан, викликають питання і безпосередньо торкаються інтересів Туркменістану, наголошується в релізі міністерства.

Туркменістан, Казахстан та Узбекистан вже разом забезпечують Китай газом – трубопроводом, який збудували державний "Туркменгаз" та китайська CNPC. Із 55 млрд кубометрів на рік на туркменський газ припадає 40 млрд кубометрів, а залишок постачають Узбекистан та Казахстан.

"До існуючої схеми розподілу обсягів газу, що поставляється до Китаю, плани щодо розширення складу учасників проєкту газопроводу "Туркменістан – Китай" не входять", – наголошує МЗС.

Відомство додає, що будь-які зміни у схемах та обсягах поставок мають бути узгоджені з Ашхабадом, але таких переговорів не проводилося.

План Росії полягав у тому, щоб постачати більше газу до Казахстану та Узбекистану, а зайві обсяги, що виникають у цих країнах, відправити до КНР.

У 2022 році за трьома діючими трубопроводами Китай імпортував із Туркменістану 35 млрд кубометрів газу, заплативши за нього $10,3 млрд. Російські поставки по запущеному в 2019 році газопроводу "Сила Сибіру" склали 16 млрд кубометрів, а їхня вартість виявилася в 2,5 раза нижчою – близько $4 млрд.