Читать на русском

У справі вбивства директора санаторію «Червона калина» на Рівненщині випливли нові факти: свіжі подробиці резонансної справи

Розправу над директором здравниці пов’язують із сімейним конфліктом та зацікавленістю впливових осіб області.

Кримінальна справа щодо вбивства Ярослава Сивого, директора та співвласника санаторію «Червона калина» у Рівненській області, що сталася ще 2021 року, досі викликає неоднозначну реакцію у публічній площині. Як відомо, офіційно правоохоронці зафіксували, що мотив злочину – нібито пограбування Сивого з метою заволодіти грошима з його банківської картки. Але ще до того, що сталося, громадськість та ЗМІ знали про сімейний конфлікт Ярослава з братом Русланом Сивим та тиск певних структур на власників санаторію з метою рейдерського захоплення установи. Що, швидше за все, і стало наріжним каменем у цій історії.

Нагадаймо, що унікальний санаторій у сосновому лісі у селі Жобрин на Рівненщині ще у 90-х збудував на 36 гектарах лікар-хірург Микола Сивий, який і керував оздоровчим комплексом аж до 2020 року. Директором "Червоної калини" тоді став його племінник Ярослав Сивий.

За словами місцевих мешканців та працівників здравниці, головлікар покладав надії на Ярослава, адже саме у ньому він бачив перспективного приймача у справі всього свого життя.

Ниточки кривавої розправи потягнулися до брата

У той же час, неофіційно на місце управління орендною компанією санаторієм претендував брат Ярослава Руслан. Проте з боку дядька до нього не було довіри, про що Микола Сивий неодноразово та відверто висловлювався, розповідають члени родини загиблого.

Але, найімовірніше, це не зупинило амбітного племінника. Об’єднавшись із місцевим кримінальним авторитетом, депутатом облради Володимиром Рашовським, Сивий розпочав цілеспрямовані рейдерські атаки на успішну здравницю.

Починаючи з 2019 року, правоохоронці порушували різні кримінальні справи, пов’язані з діяльністю власника санаторію, які не мали ні підґрунтя, ні логіки.

Наприклад, в Єдиному реєстрі судових рішень значиться таке собі тупикове провадження №570/4231/19 . Його суть — нібито злочин проти довкілля, який скоїв головний інженер «Червоної калини». Зокрема, силовики розглянули порушення правил охорони чи використання надр та незаконний видобуток корисних копалин на території санаторію. Однак згодом суд, розглянувши усі докази звинувачення, звільнив підозрюваного працівника від кримінальної відповідальності.

Тобто, «розслідування» силовиків і сама справа (як і подібні інші «калинові» провадження) розвалилися — вони ж такі надумані, як і всі інші. Тому цілком логічно, що кримінальне провадження закрили, і навіть Рівненський райсуд вирішив не йти на поводу у «правоохоронців».

Є багато питань і до інших таких «наслідкових дій» та позовів, пов’язаних з колишнім власником «Червоної калини». Виходячи з українських реалій (коли силовики обслуговують бізнес-інтереси криміналу та місцевих «князьків »), стає очевидним, мета таких дій одна – тиск.

Також на цьому фоні до покійного Ярослава зачастили з візитами і невідомі люди з вимогами віддати санаторій.

І тепер, коли директора здравниці вбито, а правоохоронці стверджують, що причиною стало банальне пограбування, у цих фактах вбачається зовсім інший підтекст і вимальовується чіткий мотив злочину. Чи не увійшов скривджений Руслан у змову зі злочинцями?

Адже саме він першим упізнавав тіло брата по фотографії та заявив про можливу версію вбивства – пограбування. До того ж, Руслану найпростіше було знайти доступ до банківської карти Ярослава, щоб допомогти зімітувати вбивство через бажання нажитися на грошах та активах убитого. А також лише близьке коло спілкування та родина знали передбачуваних ворогів, які тиснули на екскерівників здравниці. Відповідно і комунікувати з ними Руслан також мав змогу до фатального дня.

Як розповідають представники ділових кіл Рівненської області, Микола Сивий був авторитетною людиною, яка не піддавалася тиску. Він прагнув не залежати не від чиновників, ні від силовиків. І тому довго шукав хорошого інвестора. Йому це вдалося, але дивна несподівана смерть Ярослава поставила крапку на подальших процесах управління "Червоною калиною".

Продовження атаки

Як стало відомо від поінформованих джерел у Рівненській облраді, наразі Руслан Сивий отримав від спадкоємиці головлікаря доручення для подання позову до суду та оскарження купівлі інвестором орендного підприємства. Як йому вдалося переконати спадкоємницю, — поки залишається невідомим. Мабуть, тут увімкнувся комерційний чинник — Руслан міг пообіцяти жінці золоті гори, тобто мільйонні вигоди від судової війни за спадок Сивого. Або знову включив улюблену тактику шантажу, погроз, маніпуляцій і тиску.

Можливо, саме з цієї причини спадкоємиця ексвласника «Червоної калини», перебуваючи у стані глибокого горя від втрати, погодилася піти на таку туманну авантюру. Якщо суд відбудеться, то є ймовірність, що Руслан докладе максимум зусиль для отримання власної вигоди. А якщо його вина у вбивстві брата таки буде доведена незалежним компетентним наслідком до цього злочину додасться ще спроба заволодіння чужим майном, рейдерства «Калини», шантаж спадкоємиці і таке інше.

За повідомленнями місцевих пабліків, у справі вбивства Ярослава Сивого спливає можлива зацікавленість і високопосадовців у захопленні підприємства. Про низку відкритих кримінальних справ за чотири роки ми згадували вище. Окрім системного тиску на оточення Ярослава Сивого, губернатори, схоже, теж виконують чиїсь прохання.

До речі, як розповідають мешканці села Жобрин, на руках Руслана і до розправи над своїм братом була кров інших убитих людей. Крім того, за ним тягнеться тінь багатьох кримінальних справ в області. Зокрема, за словами представників бізнес-середовища Рівненщини, деякі незаконні епізоди пов’язані, зокрема, з рейдерством бізнес-активів. При цьому, як в історії із вбивством брата, Руслан також використав своє становище при Рівненській ОДА та особисті корупційні зв’язки у СБУ.

Мотиви розправи над Ярославом: кому насправді це було вигідно

Але все ж таки очевидно, що головний мотив вбивства Ярослава був саме у Руслана. Як розповідають друзі родини Сивих, Ярослав останнім часом дуже боявся Руслана і знав, що той нечесний, пов’язаний з криміналом та різними шахраями. Так, очевидці згадують, що коли Ярослав їхав додому до мами і дізнавався, що до неї одночасно приїхав Руслан, то йшов гуляти чи взагалі їхав до когось. З цієї причини він так часто їздив і до Києва. Через зв’язки брата з кримінальними авторитетами він усіляко намагаювся уникати спілкування з ним.

Страшну сімейну таємницю, можливо, знає й мати загиблого. Але правдою вона ні з ким не ділиться. Ось, що розповідають місцеві жителі, обізнані з деякими подробицями про життя сім’ї Сивих.

"Мати більше підтримувала Руслана, оскільки сама — зла на весь світ і ображена на всіх, завжди лаялася і конфліктувала зі своїми сусідами. Вона завжди прикривала і виправдовувала саме Руслана. Він у неї був улюбленцем. Багато людей, які жили у Зорі, впевнені, що це все-таки Руслан зі своїми кримінальними братками і знищили Ярослава. А мати, вбита горем, це відчуває, усвідомлює і знає правду. Саме тому вона постійно на могилі Ярослава замолює свої гріхи та гріхи Руслана".

Деякі інші таємні подробиці з життя Руслана Сивого

Очевидці зазначають, що злочинний мир, корупція, вбивства та замовлення свого брата настільки сильно поглинули Руслана, що він був би й радий залишити криміналітет, але його вже так просто ніхто не відпускає — він став повністю залежним від запеклих бандитів, які його шантажують та втягують у нові злочинні схеми.

"Руслан сам не радий, що в усе це втягнувся, але дуже боїться за своє життя. Адже невідомо, чим вся ця історія закінчиться і для нього теж. Для криміналітетів він, після всіх брудних справ, може виявитися непотрібним свідком", — на правах анонімності повідомляють близькі соратники Руслана Сивого.

Інші подробиці цієї гучної історії та нові епізоди з кримінального життя Руслана Сивого — читайте у наступних публікаціях...

Автор: Андрій Конопко