Вы находитесь здесь:Главная/Регионы/Новости Донецка/Швайка віддав "Артемсіль" посібникам терористів і купив собі готель?
16.08.2015

Швайка віддав "Артемсіль" посібникам терористів і купив собі готель?

Опубликовано в Новости Донецка

Якщо нова влада – це політики, які вискочили на гребені хвилі народного гніву – то очищення державних структур і адміністрацій крупних державних підприємств стає їхнім прямим обов’язком. Адже цього вимагав Майдан. І представники нової, "народної" влади, засукавши  рукава, взялися до такого "очищення". Однак подекуди воно виявилося навіть не те що косметичним, а таким, що напряму шкодить інтересам держави. Так сталося, наприклад, зі зміною керівництва державного підприємства "Артемсіль". Міністр агрополітики від ВО "Свобода" Ігор Швайка продемонстрував разючі розбіжності між заявами і діями представників ВО "Свобода". "Свободівець" Швайка поставив керувати "Артемсіллю" затятих регіоналів, які і словом, і ділом підтримували терористів у місті Соледар на Донеччині.

До редакції "Обозревателя" потрапили листи тих мешканців Соледару (зокрема, і працівників ДП "Артемсіль"), які намагалися донести до Києва правду про призначених Швайкою керівників, їх діяльність та тісні зв’язки зі Стрєлковим, Безлером, а також про атмосферу страху і терору, в якій нині вони змушені жити.

Від комісії – до крісла гендиректора

Історія з призначенням лояльного до терористів керівництва ДП "Артемсіль", які до всього мають ще й багате "регіонівське" минуле, почалася ще у березні 2014 року. Тоді місцеві представники демократичних сил направили до Києва докази фінансових зловживань, якими займався тодішній гендиректор підприємства. Корупціонера-управлінця в Мінагрополітики, якому підпорядковане ДП "Артемсіль", вирішили звільнити. А для того, аби розібратися в ситуації на підприємстві, в міністерстві вирішують створити спеціальну комісію. Але, незрозуміло з яких причин формувати цю комісію доручають такому собі Олександрові Степаненку, який в "Артемсолі" займався зв’язками з громадськістю. А він, у свою чергу, набрав до комісії тих, хто до згаданих зловживань був причетний – представників адміністрації "Артемсолі", які одночасно були активними членами Партії регіонів. Як, зрештою, і сам Степаненко.

 

За сепаратизм – на підвищення?

Степаненко, який роботу на "Артемсолі" поєднував з обов’язками депутата Соледарської міськради, цілком може претендувати на роль "батька" соледарівської версії міфу про "фашистів та бендерівців" на Майдані. Принаймні, саме ці терміни складали кістяк його експресивних спічів на сесіях міскради. Коли ж місто опиняється під контролем терористів – він від підтримки моральної переходить до матеріальної. Разом з рідним братом Ігорем, що керує однією з фірм-"присосок" минулої влади, Степаненко організовував блокування  військової частини, де зберігався арсенал зброї та боєприпасів (селище шахти імені Володарського). Зокрема, брати Степаненки взяли на себе організацію для терористів польової кухні, поставки води та продовольства. До того ж, Олександр Степаненко активно пропагував підтримку терористів і серед працівників "Артемсолі", запевняючи, що інакше "бандерівці" неодмінно візьмуться бомбити мирних жителів Донбасу.

Тож для мешканців Соледару, які підтримують ідею єдності України, було справжнім шоком, що цій людині міністерство свободівця Швайки довіряє бодай щось. Шок лише підсилився, коли 2 червня, попри письмові звернення депутата міськради від "Батьківщини" Романа Махника і голови Незалежної профспілки гірняків України в ГП "Артемсіль" Івана Різниченка, Швайка не тільки не усуває Олександра Степаненка від роботи в комісії, а й призначає його виконувати обов’язки гендиректора підприємства. Красномовно, що перше, що робить новопризначений в.о. – їде до Москви просити "фінансової підтримки".

"Свободівсько"-донбаська люстрація в дії

Здобувши хоча б тимчасово право керувати без перебільшення стратегічним підприємством, Степаненко підбирає собі відповідну команду, яка направду мала би зацікавити СБУ. В помічники собі Степаненко бере такого собі Володимира Захарченка – місцеві чудово знають, що саме ця людина була головним натхненником і організатором "референдума" на Донбасі.

Добре відомий на Донеччині і новий виконавчий директор "Артемсолі" - Денис Фоменко, який до призначення на підприємство був заступником голови Донецької міської організації "Молодих регіонів". Фоменко прийшов на держпідприємство не сам – а з братом помічника депутата-регіонала Шкірі Костянтином Шулікою, який отримав посаду директора по кадрах і правовому забезпеченню. Шуліка не лише є членом Партії регіонів, а й має зв’язки з ватажком терористів Безлером. За економічну безпеку на "Артемсолі" з легкої руки Степаненка почав відповідати ще один приятель Фоменка – Андрій Кісельов, кум і товариш одного з фінансистів Сім’ї, а також близький родич керівника фракції ПР у Донецькій міськраді, керівника "Укрмету" Андрія Кисельова. Теплі місця в керівництві державного монополіста отримали також ще ряд людей з близького оточення донецьких, які не мають жодного стосунку ні до Соледара, ні, тим більше, до "Артемсолі".  Що вже й казати про менш значущі посади – їх було віддано людям, які безпосередньо брали участь у блокуванні шахти і військової частини в Соледарі, активно підтримували і допомагали терористам. Тих же, хто сповідував проукраїнські погляди, почали залякувати і примушувати до звільнення

Страйки на межі банкрутства

Нині ДП "Артемсіль" переживає тяжкі часи. За 9 місяців роботи падіння обсягів реалізації продукції підприємства перевищили 500 тисяч тонн. Однак загроза банкрутства державного монополіста по виробництву солі новоспечене керівництво зовсім не бентежить. Підприємство нещадно грабується, а видобута сіль продається за "липовими" контрактами як в Україні, так і за її межами. Зрозуміло, що прибутки від такого продажу йдуть зовсім не на потреби підприємства чи тим більше до бюджету.

На цьому фоні штати підприємства непомірно роздуваються – треба ж бо десь влаштовувати "донецьких спеціалістів". Адміністрація підприємства на чолі зі Степаненко за кошти підприємства наймає собі особисту охорону, яка не лише охороняє начальство, а й тероризує працівників "Артемсолі". Постійна "обробка" звичайних робітників вже дала свої результати: досі бояться "хунти" і "карателів" з Києва понад 80% з 3,5-тисячного колективу. А керівництво підприємства докладає всіх зусиль, аби ця цифра збільшувалася – і організовує періодичні страйки колективу проти центральної влади. Водночас, регіонали, котрі дорвалися до годівниці дякуючи свободівцю Швайці, змогли традиційно забезпечити перемогу на виборах потрібному кандидату-мажоритарнику: робітники місто утворюючого підприємства "Артемсіль" знову слухняно голосували так, як сказало начальство. Тож дякуючи Соледару і Степаненкові особисто нардепом знову став Сергій Клюєв.

Чому мовчав Швайка?

Звісно, ми не можемо достеменно сказати, чи умисно Швайка посприяв призначенню на "Артемсіль"  запеклих прихильників терористичної організації ДНР та безпосередніх її учасників. Однак про те, хто нині керує цим держпідприємством, не знати міністр від "Свободи" не міг. На його ім’я за півроку безперешкодного царювання на "Артемсолі" Степаненка та Ко депутат міськради Роман Махник надсилав не один лист з викладенням всіх зазначених фактів та їх доказами. В розпорядженні "Обозревателя" є також аналогічні звернення до ГПУ, МВС та СБУ.  

Однак замість наведення порядку на підприємстві кожне таке звернення до Мінагрополітики навпаки оберталося загостренням "полювання на відьом" на "Артемсолі". Більше того, самому Махнику закрити рота намагалися з першого дня роботи Степаненка у якості в.о.гендиректора. ультиматум, з приводу якого Махник звертався до СБУ, був до геніального простий: або ти забуваєш прізвище Степаненко і припиняєш навіть побіжно згадувати його – або тебе буде знищено фізично.

А однодумцеві Махника, керівнику соледарської незалежної профспілки гірників Іванові Різниченку пощастило ще менше: 7 червня, за 5 днів після призначення Степаненка, він безслідно зник. У викраденні Різаненка підозрюється один з керівників ДНР у Соледарі Сергій Солов’янов (позивний "Грузин"). За дивовижним збігом обставин саме родину Грузина допоміг вивезти до Криму Олександр Степаненко. Доля Різниченка досі невідома.

Зважаючи на безрезультатність звернень до міністра Швайки, соледарівці вирішили звернутися напряму до президента Порошенка. У листі до гаранта, підтвердженому кількома десятками підписів, люди вкотре розповіли, хто і як, з легкої руки Мінагрополітики, керує нині ДП "Артемсіль".

Хто знає, чи не це звернення стало каталізатором перепідпорядкування підприємства, про яке говорилося впродовж кількох останніх місяців. Днями "Артемсіль" було виведено з підпорядкування Мінагрополітики – проти чого активно виступали як Степаненко, так і Швайка. Тепер за це держпідприємство візьметься Мінінфраструктури. І, можливо, чиновники з Києва нарешті наведуть там порядок – чого так і не зміг, або не захотів зробити Швайка.

МАФИЯ УКРАИНЫ

Оставить комментарий





Присоединяйтесь к нам. Будьте в курcе свежих событий и новостей.

Закрыть