Чи можливий новий наступ російських військ на територію на півночі України – приміром, Суми та Київ? Таке запитання, серед інших, поставила кореспонентка Радіо Свобода речнику Пентагону генерал-майору Патріку Райдеру на авіабазі «Рамштайн» у Німеччині, де стартувало 20-те засідання.

– Генерал-майоре, нещодавній пакет допомоги від США Україні Пентагон розцінює як унікальний випадок. Хотілося би тому у вас уточнити, чи маєте ще варіанти у своєму розпорядженні, щоб терміново надати Україні військову допомогу в проміжній перспективі, поки пакет допомоги на 60 мільярдів чекає на розгляд у Конгресі? Іншими словами – чи побачимо ми найближчим часом ще один унікальний випадок?

Основну увагу приділяємо роботі з нашим Конгресом, щоб додаткова допомога Україні була схвалена

– Як ви підкреслили, це був надзвичайний випадок, ситуація, коли ми змогли знайти економію коштів завдяки деяким контрактам, про які ми домовилися. Тож, на жаль, це не одна з тих речей, на які ми дійсно можемо розраховувати, що повторяться. Це була одноразова вигідна угода. Справді, свою основну увагу приділяємо роботі з нашим Конгресом, щоб додаткова допомога Україні була схвалена. Ми свідомі того факту, що сума та обсяг допомоги, який їм потрібен, справді потребує таких коштів, які ми просили від нашого Конгресу. Тож ми продовжуватимемо тісно співпрацювати з ними та намагатимемось забезпечити, щоб вони мали необхідну інформацію стосовно того, наскільки це важливо для України.

– Яку допомогу зараз США можуть надати Україні, враховуючи, що фінансування на паузі?

Ми можемо багато чого зробити. Але, звісно, дуже важливо мати гроші, які стоять за цими зусиллями

– Як ви знаєте, ми багато чого робимо. Гроші, звичайно, надзвичайно важливі, як і безпекова допомога. Але ми також дуже тісно співпрацюємо з міжнародною спільнотою. Як приклад – Контактна група з питань оборони України, що засідає тут (на «Рамштайні» – ред.). Сьогодні США, їхні союзники та партнери підготували понад 129 тисяч українців. Також працюємо разом з нашими партнерами в межах коаліцій можливостей, що прагнуть допомогти Україні розбудувати її оборону в довгостроковій перспективі. Отже, ми можемо багато чого зробити. Але, звісно, врешті-решт дуже важливо мати гроші, які стоять за цими зусиллями. І це те, над чим ми будемо продовжувати дуже наполегливо працювати.

– Чи бачите шанси, що 60-мільярдний пакет буде схвалений у Конгресі як безповоротне фінансування для України з огляду на те, що спікер Палати представників зараз висуває альтернативні варіанти кредитування України?

– З точки зору уряду США загалом та Міністерства оборони зокрема, ми зосереджені на тому, щоб отримати додаткову допомогу від нашого Конгресу. Що ми знаємо – так це те, що в Конгресі є сильна підтримка цього пакета обома партіями. Тож ми залишаємось оптимістами щодо того, що наш Конгрес дійде згоди та підтримає цей пакет. Тим часом збираємося продовжувати тісну співпрацю з нашими союзниками та партнерами, багато з яких надають значну допомогу Україні. І, звичайно, ми всі це дуже цінуємо. Тож це буде напрям наших зусиль.

– Які тактичні та стратегічні наслідки затримки пакета допомоги США для України? Чи припускаєте, що російські війська можуть розпочати, наприклад, новий наступ на територію на півночі України, приміром, Суми та Київ?

– Звичайно, затримки в отриманні Україною того, що їй потрібно, продовжують наражати Україну на підвищений ризик. Ми повністю усвідомлюємо жахливість ситуації, важливість і терміновість потреб у боєприпасах та інших можливостях. І тому, знову ж таки, ми збираємося продовжувати дуже тісно співпрацювати з нашим Конгресом. Ризики зростають щодня.

Українці показали себе неймовірно мужніми, сміливими та інноваційними бійцями, і вони продовжують тримати рубіж на більшій частині передової лінії. Як ви наголошуєте, російські війська досягли певних поступових успіхів. Але зараз ми продовжуємо бачити, як Україна тримає позицію. Тому будемо зосереджені на підтримці України та на тому, щоб Росія не могла захопити більше території. І тоді, сподіваюся, у майбутньому ми побачимо, що Україна поверне свою територію.

– Як би ви оцінили потенціал партнерів Сполучених Штатів у Європі компенсувати той масштаб підтримки, яку США надають Україні?

– З точки зору типів допомоги, яку ми бачимо від країн, це дійсно масштабно і суттєво. Тож, звичайно, Сполучені Штати є одним із багатьох партнерів, які працюють на підтримку України. Тому такі форуми, як Контактна група з питань оборони України та коаліції можливостей дозволять нам продовжувати визначати найбільш нагальні потреби України не лише в найближчій, але й у довгостроковій перспективі.

– Чому партнери України все ще мають своєрідні червоні лінії щодо типів озброєнь, які вони надають Україні, а також щодо географії їхніх ударів? Як це вписується в мету не допустити перемоги Росії в Україні?

– Є кілька речей. Насамперед, як ви знаєте, кожна країна сама ухвалює рішення щодо того, яку допомогу вона може надати, щоби підтримати боротьбу України. Звісно, я не говоритиму за інші країни. З точки зору Сполучених Штатів і, звичайно, Контактної групи з питань оборони України, ми зосереджені насамперед на розумінні того, які потреби України є найнагальнішими. Наприклад, протиповітряна оборона. Потім триває робота з міжнародним співтовариством для задоволення цих потреб у майбутньому. Що стосується операцій в Україні: ви знаєте, Сполучені Штати не воюють з Росією. Ми не прагнемо війни з Росією. Ми зосереджені на тому, щоб допомогти Україні захистити свою суверенну територію та повернути її.

– Які застереження, якщо можна сказати, будуть супроводжувати літаки F-16, котрі так звана повітряна коаліція має переправити до України цьогоріч, і чи стане кордон Росії для цих F-16 своєрідною червоною лінією?

– Справді, ми тут говоримо про надання Україні унікального повітряного потенціалу, знову ж таки, який має на меті зосередитися на захисті України своєї суверенної території всередині суверенних кордонів України. Те, на чому фокусується повітряна коаліція, – це забезпечення України підготовкою, необхідною їй для керування цими літаками. І врешті-решт, як ви кажете, доставкою F-16 в Україну.

– Чи очікуєте ви, що Росія мобілізує свої військові ресурси після переобрання Володимира Путіна?

Якщо Росія зможе перемогти, вона не зупиниться на Україні

– Я не збираюся спекулювати чи говорити від імені Росії. Ви знаєте, ми бачили два роки тому, як Росія незаконно і жорстоко вторглася до суверенного, демократичного сусіда. Тож надзвичайно важливо, щоб міжнародне співтовариство продовжувало працювати разом, аби підтримати Україну і запобігти виправданню таких дій. Це надсилає чітке повідомлення: якщо Росія зможе перемогти, вона не зупиниться на Україні. Тому, знову ж таки, ми продовжуватимемо працювати разом, щоб забезпечити Україну тим, що їй потрібно.

– Як відомо, дуже резонансною стала заява президента Франції про те, що він не виключає введення в Україну західних військ. Хотілося би у вас уточнити, за яких обставин Сполучені Штати не виключили б таку можливість?

– Наш президент був дуже чітким. Ми не будемо вводити війська США в Україну. Ми продовжуватимемо працювати з міжнародними союзниками та партнерами, щоб надати Україні необхідну підтримку. Зверніть увагу, українці висловилися дуже чітко. Вони не хочуть, щоб хтось воював за них. Вони хочуть воювати за свою країну. І ми будемо підтримувати їх у цій боротьбі.

– Який ваш меседж російському президенту, котрий нещодавно, як ви чули, напевно, не виключав повномасштабної війни між Росією та НАТО? Якщо не заперечуєте, я процитую те, що він сказав, відповідаючи на відповідне запитання: «У сучасному світі можливо все».

Україна має значення

– Дивіться, знову ж таки, Сполучені Штати не прагнуть війни з Росією. Україна – незалежна, суверенна, демократична країна, що зазнала незаконного вторгнення два роки тому. Були жорстоко атаковані, вбиті і поранені тисячі мирних жителів. Україна має право на захист. Знову ж таки, це надсилає дуже негативне повідомлення. Якщо країни можуть неспровоковано вторгнутися до своїх сусідів і порушити їхній суверенітет, дуже важливо, щоб міжнародне співтовариство підтримало їх. Україна має значення. Йдеться, звісно, про її безпеку. Але також і про європейську та міжнародну безпеку. Тому важливо, щоб ми працювали разом, щоб запобігти подібним діям в інших частинах світу та стримати Росію від подальшої агресивної поведінки.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

Форум